Як повідомляють інформагентства, Антимонопольний комітет України дозволив холдингу Ukrlandfarming Олега Бахматюка придбати понад 50% акцій 41 сільгосппідприємства. У їх переліку товариства, приватні підприємства, торгові доми, агрофірми, елеватори, фермерські господарства майже в усіх регіонах України. Різні джерела повідомляють, що вже готовий поступитися своїми угіддями на користь Бахматюка і російсько-український агрохолдинг «Валінор».
ЯКЩО ця оборудка відбудеться, то найбільша за площею угідь не лише в Україні, а й у Євразії латифундія збільшить свій земельний банк до 655 тис. га. За словами О.Бахматюка, землі «Валінора», які на 70 відсотків розташовані в зоні неризикованого землеробства, органічно поповнять земельний банк «Укрлендфармінгу», що дасть змогу досягнути раніше поставленої мети щодо вирощування сільгоспкультур в обсязі 3 млн. тонн на рік із наголосом на кукурудзу.
Характеризуючи «новобранців» свого холдингу, О.Бахматюк підтвердив, що ряд із них займається тваринництвом, зокрема розведенням ВРХ. Він нагадав, що поголів’я ВРХ «Укрлендфармінгу» нараховує 70 тис. голів, у тому числі молочного — 25 тис. Але навряд чи можна вразити когось такими цифрами, бо на кожен гектар орендованих холдингом угідь припадає лише одна десята корови, тобто лише роги і хвіст. «Але в основному ми купували ці господарства через земельний банк», — додав латифундист. І таким чином фактично визнав, що йому миліша кукурудза, ніж тваринництво.
Варто нагадати, що земельний банк холдингу на початок цього року становив 532 тис. га. Торік він зібрав 1 млн. 933 тис. тонн зернових, із них 1 млн. 397 тис. тонн кукурудзи, 409 тис. тонн пшениці і 84 тис. тонн ячменю. Торік «Укрлендфармінг» збільшив виручку на 40,6% — до $1,889 млрд.
Активно працюють у напрямку збільшення своїх земельних банків і такі холдинги, як «Авангард», «Кернел», «Нібулон», «Миронівський хлібопродукт». Науковці передбачають, що через 4-5 років угіддя українських латифундій займатимуть понад 50 відсотків ріллі (зараз близько 30%). Створюється враження, що близько десятка надпотужних аграрних корпорацій давно розподілили між собою сільгоспугіддя України і тепер поступово реалізують цей план. Агрохолдинги протягом останніх десяти років стали предметом досліджень українських учених, які намагаються дати відповідь на запитання: чи сумісні вони зі сталим розвитком сільських територій і чи насправді підвищують ефективність сільського господарства. Більшість науковців дійшла висновку, що розвиток агрохолдингів загалом сприяє підвищенню ефективності сільського господарства шляхом упровадження інтенсивних технологій, модернізації та інтегрованості виробництва. Їхня продукція відповідає світовим стандартам і має безпосередній вихід на закордонні ринки. Тобто вони сміливо дозволяють собі все те, про що навіть і мріяти не можуть фермерські та середні господарства, які ледве зводять кінці з кінцями. Деякі дослідники вважають плюсом діяльності агрохолдингів і те, що вони змушують фермерські господарства переходити з низькорентабельного зерновиробництва на вигідніші овочівництво та ягідництво. Проте всі відзначають антисоціальний характер латифундій. Наприклад, доктор економічних наук С. Дем’яненко пише, що концентрація землі агрохолдингами шляхом витіснення з ринку оренди землі певної кількості аграрних підприємств створює на селі нову соціально-економічну ситуацію, яка характеризується припиненням діяльності сільгосппідприємств як юридичних осіб, втратою значної кількості робочих місць у сільській місцевості, зменшенням надходжень до бюджетів сільських рад податкових та інших платежів, різким скороченням фінансування соціальної інфраструктури.
Доктор економічних наук П.Стецюк вважає, що неефективність антимонопольного регулювання взагалі і в аграрній сфері зокрема дає змогу великим економічним структурам диктувати вигідні їм умови та істотно варіювати внутрішніми цінами з урахуванням кон’юнктури світового продовольчого ринку без адекватної економічної відповідальності. Себто йдеться про монопольну змову латифундій, які не лише виробляють сільгосппродукцію, а й скуповують її у дрібноти та експортують.
А кандидат економічних наук А. Судеркін із КНЕУ ім. Гетьмана дійшов суперечливого висновку: «В даний час існує позитивний аспект цієї проблеми — агрохолдинги сприяють зростанню ефективності управління в сільському господарстві. З іншого боку, необмежене зростання самих холдингів породжує проблему їх перетворення на структури, в яких зникає межа між ефективним і безконтрольним управлінням з відповідними негативними наслідками для регіону безпосереднього функціонування».
Висловлює сумнів у ефективності великих агрохолдингів і аналітик інвестиційної компанії Concorde CapitaОлександр Парафій: «Розширюючи земельний банк, скуповуючи все підряд, на високий прибуток вийти дуже важко. Тому в першу чергу слід зосередитися на підвищенні ефективності вже існуючих активів», повідомляють “Сільські вісті”
— У нас нині на селі чиниться справжній розбій, коли до керівника господарства, у якого на грудях дві зірки Героя, заходять бритоголові особи і пропонують продати корпоративні права по-хорошому. А з негероями розмова коротка: їх просто викидають із кабінетів та господарств без усяких церемоній. Хіба це конкуренція? Процес латифундизації, тобто створення агрохолдингів із площею землекористування від 10 тисяч до 1 млн. га, в Україні набув загрозливого характеру. Якщо його не зупинити, то не оберемося біди, — говорить доктор економічних наук, головний науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАНУ Любов Молдован.
Вона пропонує чотири заходи задля зупинення наступу латифундій. Перший — треба повернути статус юридичних осіб усім філіалам агрохолдингів та обов’язково зареєструвати їх у селах, де вони працюють. Другий — заборонити надспеціалізацію, яка полягає у вирощуванні соняшнику, пшениці, кукурудзи, ріпаку, сої. Для цього за прикладом розвинених країн треба прийняти закон про правильну сільськогосподарську практику, в якому викласти всі ази аграрного господарювання: дотримуватися сівозміни, певного співвідношення між тваринництвом і рослинництвом, обмежити застосування хімії, отакі-то схили орати, а отакі — ні, а інші на 3 відсотки слід заповнити трав’яними смугами, доглядати за лісосмугами, здійснювати меліорацію ґрунтів, очищувати водні джерела, підгодовувати фауну і таке інше. Якщо суб’єкти господарювання на землі будуть дотримуватися цієї аграрної конституції, то вимушені будуть створювати нові робочі місця, відновлюючи такі трудомісткі галузі, як тваринництво, картоплярство, овочівництво, ягідництво, садівництво тощо, розвивати обслуговуючу сферу. Третій захід — обмежити землекористування. Інститут економіки розробив проект закону про обіг земель на той випадок, якщо буде скасовано мораторій на її продаж. Він містить усі норми, прийняті у світовій практиці: землею може користуватися лише той, хто на ній живе і працює, має відповідну освіту, не скомпрометував себе діями, які зашкодили суспільству. Максимальний розмір земельної ділянки, на нашу думку, може бути не більший, ніж площа колишнього КСП чи колгоспу. Четвертий крок — повністю переорієнтувати бюджет на підтримку фермерських, особистих селянських господарств та інших малих форм. Тобто слід допомогти тим, хто цього найбільше потребує, бо досі майже сто відсотків державної підтримки поглинають аграрні магнати, які й так, як мовиться, «в шоколаді». Але найдієвіша форма підтримки цієї категорії виробників — обслуговуючі кооперативи…
Тернопіль засмітили фальшивою “Українською правдою” (фото)
***
***
Де в Тернополі продають зіпсуту ковбасу вагітним жінкам
***
***
Відомим тернополянам почали підкидати фальшиву “Українську правду”
***
У Тернополі затопило бізнес-імперію мера (відео)
***
Герой України почав розколювати опозицію
***
Юлія Тимошенко привітала Януковича
***
Мало хто знає, що 11 вересня в Нью-Йорку, рятуючи людей, героїчно загинув українець Іван Скала
***
У які прикмети вірять представники різних професій?
***
У Тернополі в криміналітету вилучено 30 кг кокаїну, вартістю понад 6 млн. доларів США
***
Влада України, представлена Партією регіонів, проситиме у МВФ позику у 15 млрд. доларів
***