47,8% жителів Тернопільської області та інших областей західного регіону не замислюються про вплив екології житла на їх здоров’ї. Такі дані були отримані в ході соціологічного дослідження, проведеного центром «Соціальний моніторинг» на замовлення Української федерації роботодавців охорони здоров’я (УФРОЗ).
При цьому 10,6% опитаних жителів регіону відповіли, що у них є захворювання, викликані несприятливим впливом будівельних, оздоблювальних матеріалів і меблів. У половини з них виникли захворювання дихальних шляхів, у 37% – порушення роботи органів серцево-судинної системи, у 30% – алергії, у 13% – захворювання нервової системи.
Директор центру «Соціальний моніторинг» Дмитро Дмитрук зазначив, що сьогодні питання безпеки житла для здоров’я відійшло у українців на другий план. «Визначальним фактором при виборі житла є ціна – так відповіли 97% опитаних. У той же час такі чинники як екологічна чистота будівельних та оздоблювальних матеріалів, екологічність регіону хвилює близько 55% всього населення України і близько 48% жителів західного регіону. Ми бачимо, що питання безпеки житла для здоров’я відходить на другий план. 85% респондентів не пов’язують появу або загострення хронічних захворювань з екологією житла» , – зазначив Дмитро Дмитрук у ході прес-конференції в Києві.
Експерти УФРОЗ відзначили, що серед найбільш небезпечних матеріалів, які можуть виділятися в житлових і офісних приміщеннях є азбест (міститься в шифері і азбестових трубах), фенол та формальдегід (містяться в ДСП, лінолеумі, мінеральних ватах, килимах), ацетон, бутанол і толуол (містяться в лаках і фарбах).
«За нашими оцінками, більше 60 відсотків житла шкідливе і потенційно небезпечне для проживаючих у ньому людей. У зв’язку з тим, що сучасна людина проводить у квартирі або офісі 85-90% свого часу, речовини, що містяться в повітрі приміщень, становлять серйозну небезпеку для здоров’я людини», – зазначив Голова Української федерації роботодавців охорони здоров’я (УФРОЗ) Володимир Загородній.
«Що їмо, що п’ємо, де живемо, в яких умовах працюємо – ці питання є базовим для національної системи охорони здоров’я. Більшість захворювань можна запобігти, якщо проводити профілактику і зменшити ризики для здоров’я людини», – зазначив Володимир Загородній.
«Велику небезпеку також представляють важкі метали. Наприклад, металопластики можуть містити свинець. Пил, що утворюється від зносу таких матеріалів, потрапляє в легені і призводить, наприклад, до розладу психіки у дітей. Це доведений факт», – сказав доктор медичних наук, головний експерт УФРОЗ Анатолій Гоженко.
Важкі метали, такі як кобальт, нікель і хром, можуть міститися в промислових відходах, що використовуються для виготовлення бетонів, цементів, барвників.
Серйозною загрозою для екології житла є джерела пилу. «Категорично не можна використовувати всередині приміщень матеріали, які при використанні виділяють пил», – сказав керівник відділу індустріального житлового будівництва Академії будівництва України Володимир Савенко. За його словами, при зносі таких матеріалів у повітря піднімаються дрібні частки лаків, синтетичних килимів, лінолеуму, мінераловатних утеплювачів, фарб. «Частинки, що містять небезпечні для здоров’я хімічні елементи, потрапляють на слизові оболонки, в дихальні шляхи і можуть викликати головні болі, втому, депресію та інші нервові розлади», – додав Володимир Савенко.
За його словами, люди повинні дуже уважно ставитися до вибору матеріалів і перевіряти наявність сертифікатів якості як у магазинах, так і на ринках. «Це єдина можливість придбати меблі, будівельні та оздоблювальні матеріали, які будуть чинити найменший вплив на організм людини», – зазначив Володимир Савенко.
Анатолій Гоженко додав, що у зв’язку з появою більш економічно вигідних матеріалів людство не зможе повернутися до повністю натуральних матеріалів. «Ми повинні вибрати матеріали, які несуть найменшу шкоду для здоров’я людини», – зазначив головний експерт УФРОЗ.
Довідка. Соціологічне опитування було проведено центром «Соціальний моніторинг» з 9 по 16 вересня 2013 року. Всього було опитано 2007 респондентів в 24-х областях , АР Крим та Києві. Похибка не перевищує 1,3-2,2%.