15 мільярдів доларів вистачить Януковичу всього на один рік. Далі треба шукати того, хто дасть 30 мільярдів, щоб покрити попередні борги і прожити ще рік
Перше чим пишається Янукович – росіяни дають нам кредит в $15 млрд. (точніше ми надрукуємо облігації, які викуплять росіяни). Почнемо з самого простого – ми не знаємо по якій кредитній ставці будуть обслуговуватися наші облігації. За словами міністра фінансів РФ кредитна ставка складе 5% річних. І це при тому, що МВФ міг дати таку ж суму за ставкою 3-4%. Другий підводний камінь цього кредиту – частина грошей буде надана в рублях, простіше кажучи росіянам вона не коштуватиме майже нічого. І нарешті, третя проблема – нам цих грошей вистачить рівно на рік. До кінця року, щоб закрити всі дірки потрібно близько $3 млрд. Наступного року дефіцит бюджету складе приблизно $5,5 млрд. Виплати по зовнішньому боргу складуть $7,4 млрд. Сюди також слід додати відкати, реальні поточні платежі і необхідність підвищити соціальні стандарти перед президентськими виборами. 15 мільярдів закінчаться рівно через рік. І жодна копійка з цих грошей не піде в реальний сектор економіки. Точніше в реальний сектор, а саме в будівництво кількох інфраструктурних передвиборчих проектів піде абсолютний мізер. Все інше влада проїсть.
Щодо підписаних угод про машинобудування, авіабудівну та космічну галузь, то тут ми навіть теоретично не можемо розраховувати на прориви, а тим більше на прориви в найближчий час. Жоден із зазначених проектів не запрацює – росіяни десять років відокремлювали свою економіку від нашої, їм потрібно вбивати конкурентів, а не плодити їх на території України. Розпочинати ж нові проекти (крім кількох точкових) ніхто не збирається – у нас нема нових технологій, у росіян також.
Саме тому, за наступний рік у нас нічого глобально не зрушиться з місця. Ну куплять росіяни 4-5 літаків, може підпишуть невеликий контракт з Южмашем. Може ще підпишуть меморандум про будівництво якогось корабля. От і все, що чекає всіх нас – тут нема і не може бути економіки. Тут є тільки політика, а тому наступний рік буде присвячений пропаганді того, що без супертісної кооперації на рівні Євразійського простору не можна розвивати економіку (саме звідси й економічні пробуксовки). Задача росіян – підготувати масову свідомість до того, що ми маємо вступитити Євразійський союз.
Є ще один аспект, про який ніхто в Укрїні не говорить. Росіян в нашій економіці, окрім ГТС, цікавить лише АПК. Вони прекрасно розуміють, що зерно в найближчі роки перетвориться в такий же політичний товар, яким, свого часу, стала нафта. Країна, яка контролюватиме нафту і зерно, справді зможе претендувати на роль супердержави. В цьому плані у росіян є одна проблема – без України неможливо побудувати зерновий ОПЕК, а тому головна їхня економічна задача – вішати лапшу про машинобудування і АН-70, а насправді почати експансію на наш сільськогосподарський ринок.
Але повернімося до 15 мільярдів. Їх українській владі вистачить всього на один рік. Це знає Путін. Це знає і Янукович. На що він сподівається? Очевидно на те, що через рік він зможе знову випросити новий кредит. При чому він щиро вірить, що йому можуть допомогти і європейці з МВФ, які дадуть більш дешеві кошти і він зможе перекредитуватися ще на рік.
Півроку тому Віктору Федоровичу, начебто розповіли казку про югославського лідера Йосипа Броз Тіто, який будучи радянським диктатором, примудрявся і в Раді економічної взаємодопомоги гроші потроху брати і на Заході отримував кошти. Правда, Януковичу забули сказати, що зараз 2013 рік.