Політики вже зраджують Революцію-2013

Поділитися

Усі ми довго чекали, який фактор стане спусковим гачком для народу. Політичні виклики – не стали. Соціальні теж. Наш народ демонстрував феноменальні терпіння і здатність пристосуватися навіть до зґвалтувань у Врадіївці. І ось коли, здавалося б, усе йшло до чергового загасання, з’явилася причина, яка зірвала мільйон людей з місця. Єдина причина теперішньої революції – це величезне обурення силовими методами проти мирних студентів. Наголошую: всі подальші гасла – другорядні й похідні від “Як ви посміли підняти руку на прекрасну молодь!” Революція – результат обурення зі звірства. Це дуже емоційна мотивація. Яка, на жаль, суттєво меншає, коли її спрямовують у політичне русло.

Що показує ця революція? Люди вийшли за себе. Це не є революція за Європу – насамперед це революція незгоди проти антиєвропейського масакричного насильства. Євромайдану вже не існує. Зараз триває політична революція з метою зміни влади. Отже, політики вийшли теж за себе. Вони вкрали лідерство. Однак, попри оманливу картинку, народ не має тісного контакту з лідерами опозиції. Ми всі є свідками відкритих суперечок у натовпі. Люди мають багато претензій до лідерів. Бо ті показово поводяться як кандидати у президенти. А вони, власне, і є ними.

Революція-2013 є вчасною і потрібною революцією обурених людей, які всього-на-всього великодушно дозволили політикам вийти на перші ролі. Якщо ви спитаєте у мільйонного натовпу, чи хоче він Яценюка на посаді прем’єра чи Тягнибока на посаді спікера, – думаю, отримаєте безліч думок. Також я вважаю, що тільки ідіот може зараз скандувати “Юлі – волю!” На погоджувальній раді Верховної Ради Яценюк озвучив ахінею. Яке звільнення Тимошенко? Недоспав, чи що? Де вимога стосовно Януковича? Де вимога стосовно Асоціації з ЄС? Боюся говорити таке вголос, але це схоже на зраду Революції-2013. Адже люди тільки терплять присутність політиків біля себе. І вони, повірте, Юлю бачили саме там, де вона зараз.

Застерігаю: від політиків зараз іде найбільша загроза загасання народного зриву. На жаль, немає змоги відмотати плівку назад – але навіть тепер кожен мітингант мусить пам’ятати, що лідери опозиції – пігмеї напроти них. Політики потрібні зараз лише для того, аби брати юридичну відповідальність на себе. Вони та їхній партактив із партійними прапорами треба насамперед, щоби кидати їх на найскладніші та найризикованіші ділянки. Це потрібний ресурс – але тільки допоміжний.

Заради успішного завершення акції треба знехотя погодитися, що ці троє ділитимуть посади в перехідному уряді. Хай ділять. Нічого страшного в тому не бачу, оскільки ми вже уникли одноосібного лідерства. Це є гарантією того, що, розібравшись із Януковичем, ми з часом зіллємо решту.

Одна відома “орлиця” у Львові заявила, що велелюдний мітинг – це результат опозиційної акції “Повстань, Україно!” Мабуть, від курячої сліпоти не застраховані навіть орлиці. Характерно, що проти студентського правила “Євромайдан без політиків” протестували насамперед ті, хто зараз забезпечує грізну картинку для ОРТ. Настав час про це комусь сказати. Я стурбований тим, що Революція-2013 зробила крен у націоналістичне русло. Ревіння Тягнибока на камеру – підстава мобілізувати Добкіна та внутрішні війська. Червоно-чорні прапори й поведінка в стилі ультрас – усе це зайве. Найслабше місце Революції-2013 – саме вони. Влада буде тупа, якщо цього не використає. Мирний Майдан повинен дисциплінувати ультрас. У нас страйк із політичними вимогами, а не бойові дії. Ці середовища є невід’ємною частиною Революції-2013 – але в них терміново потрібно відібрати першість. Інакше проєвропейський рух презентуватимуть ті, хто відкрито заперечують демократичні стандарти Європи.

І наостанок. Хай би чим усе це скінчилося – Україна уже не зможе повернутися до буденного ритму життя в країні Януковича. Він торгуватиметься з опозиціонерами, які тривалий час сиділи в нього на зарплаті. І він має всі шанси виторгувати план відступу. Тут мусить утрутитися Європа як посередник. США жодних дій щодо Януковича не робитимуть, оскільки Америка разом із “сім’єю” ділить сланцевий газ. Уся надія – на Європу. І на наших людей, які доб’ються повалення Януковича. А після цього треба буде робити розбір польотів: хто справді за цивілізовану толерантну Європу, а хто хотів потренувати м’язи, думаючи, що це його зоряний час.

Остап Дроздов,

“Газета по-українськи”

Заступник губернатора Тернопільщини зламав ногу

***

Партія Регіонів на Тернопільщині понесла суттєві втрати через вплив Леонід Кучми

***

У центрі Тернополя заборонили продаж алкоголю та пива

Заклик Блаженнішого Святослава, Глави УГКЦ, до безперервної молитви за мир і кращу долю України

Журналісти проситимуть міністрів ОБСЄ привернути увагу до подій в Україні