Мені видається, що кількість людей в лавах опозиції все більше починають розуміти, куди вони зайшли самі і куди завели людей. Показує на те, що всі три вуйки зрозуміли, що Майдан — це не політична пісочниця і тут не ліплять політичні бабки. Видається навіть сам «Ілля Муромець» станом на сьогодні перестав приміряти костюмчик президента, припинивши розказувати про необхідність висунення єдиного кандидата у 2015, і, цілком можливо, завтра перестане боятися тюрми.
На сьогодні не просто стоїть питання «що робити?». Стоїть питання «бути чи не бути?». Сказати, що перемога знімає всі ці питання замало. І головна проблема не у відсутності універсального рецепту перемоги – його все одно не буде. Проблема у тому, що серед бажаючих перемогти є група людей, який хотілося б просто вийти, навіть зараз, але вона це приховує. Нині ця маленька групка обіцяє піти на кулі. Цікаво, що ці думки з’явилися у богатирів після сьогоднішніх переговорів, гордо анонсованих з трибуни Майдану ще в неділю. Ця група не варта була б уваги, якби не доля моєї країни, яка, на жаль, з ними пов’язана.
Вийти з Майдану можна тільки у складі Української Революційної Армії. Створення Народної Ради так само допоможе як створення НО Майдан. Також не потрібно створювати свій уряд, ЦВК, Національний Банк, випускати свої гроші, тощо. Не потрібно давати гарантії безпеки «бійцям» Беркуту. Взагалі не потрібно давати те, чого у вас немає і те, чого у вас не просять. Кровосіся тут абсолютно правий: будьте скромніше з ультиматумами. Якщо у вас буде армія, командири «Беркуту» вас самі знайдуть і попросять гарантій. Не називайте Майдан Січчю. Право так казати у вас з’явиться, коли ви створити армію. Не звертайтесь у міліцію, прокуратуру і суди. Не апелюйте до влади і Януковича. Не звертайте уваги на засідання ВРУ і створенні нею закони. Не апелюйте до закону взагалі. Для того, щоб почати формувати армію необхідно оголосити війну. Не революцію, а війну. Революцію ви вже оголошували. Не розказувати, що злочинний режим оголосив війну своєму народові, а самим оголосити війну режиму. Режим, до речі, ніякої війни не оголошував.
Для чого потрібно формувати Української Революційної Армію? Пояснюю. Систему утримують «силовики» і службовці. Всі ці люди поважають силу, порядок, системність. Якщо хтось хоче бути причетним до великого, то ці люди, прагнуть належати до сильного!!! Така їх сутність. Не витрачайте часу на агітацію. Зараз це марна трата часу. Якщо ви здатні створити армію вони це обов’язково оцінять. Обов’язково. Не партизанські загони, а армію. Армія, не розвертаються до «Беркуту» сракою і не тікає по кущах при першій спробі його спуститися вниз по Грушевського. Хоч ви, шановні вожді, і відмовилися від цих людей, але вони вас презентують.
Армія чітко підпорядковується командуванню, яке, переконаний, за своєю якістю, буде на порядок сильніше і мудріше від ворога, якого на війні, до речі, треба знищити. Але, навіть у даній ситуації не дасть наказу кидати коктейлями молотова в «Беркут», тим більше, що це ворог умовний. Коктейлям можна знайти набагато краще застосування. Мобілізація, тим більше у даних умовах, це військова дія, яка передбачає озброєння, завдання і його виконання. І перед тим як її оголосити, треба оголосити війну. Інакше, це все одно що у вагоні метро прокукурікати: оголошується аппендектомія.
Взагалі, хочу підкреслити. Треба бути особливо «обдарованим» військовим стратегом, аби закликати до формування загонів самооборони, партизанських угруповань, єврокриївок, тощо, ведучи бойові дії на своїй території в умовах чисельної більшості і кращого ресурсного забезпечення. Партизанські загони та диверсійні групи, для тих, хто ще не розуміє, у нас вже працюють. Їх сюди закидають Допа і Гепа. Вони викрадають людей прямо з лікарні і вбивають.
А тепер саме основне. Підстави і мета. Підставою для створення революційної армії є реалізація священного права на повстання проти свавілля і диктатури. За свободу і людську гідність. Гасло революції і її смисл: ЛЮДИНА, ГІДНІСТЬ, СВОБОДА.
Це є українською сутністю. Ці слова звучать у нашому гімні. Чим раніше ми створимо армію, тим менше буде жертв з обох сторін. Ми є право. Право – це інтегрально ВОЛЯ народу. Немає волі – немає права. Пам’ятайте, Майдан зараз існує для того, щоб створити армію.
Наприкінці цього посту, мені хотілося б звернутися до всіх прихильників ненасильницького спротиву, які вважають, що не всі його форми використанні. Багатьох вас я знаю і поважаю. Насправді потенціал ненасильницького спротиву безмежний. І я, і ви знаєте, чому саме він безмежний і такий ефективний. Передусім, тому, що під «ненасильницький спротив» дають гранти. Але зараз не та ситуація. Війну також можна вести гуманними способами.
Анатолій Якименко, “Хвиля”
