Дякую усім, що прийшли.
Дозвольте сказати, що я рада повернутися до Києва. Для мене завжди честь мати можливість зустрітися з усіма вами. Однак я не хотіла би, щоб хтось думав, що з часу мого останнього візиту минулого року ситуація в Україні не була головним питанням на порядку денному Європейського Союзу. Це випливає із моїх розмов із президентами європейських інституцій, міністрами закордонних справ країн-членів ЄС, двосторонніх перемовин із країнами-членами, а також із контактів з моїми колегами з усього світу – зокрема, з США, Канади та інших країн. Ситуація в Україні є надзвичайно важливою для усіх нас.
Однак після візитів в Україну моїх колег та дипломатичних представників я сама повернулася сюди, аби мати можливість поспілкуватися з людьми; я повинна сформувати своє власне враження і скласти оцінку подій, а також, ймовірно, висловити певні думки з приводу ситуації, що склалася. Як завжди, Європейський Союз робить усе це, слідуючи духу дружби. Це ваша країна. Народ України визначатиме майбутнє цієї країни.
Під час моїх дискусій я зустрілася з представниками громадянського суспільства – серед яких, зокрема, було чимало молодих людей, – які глибоко залучені у дискусії щодо майбутнього України. Мушу сказати, що була дуже шокована повідомленнями щодо чинної ситуації в країні, які доходили до мене від багатьох людей. І, звичайно, один з найважливіших аспектів, що потребує вирішення, – це запобігання насильству та залякуванню. Я дуже хвилююся за людей, які вважаються зниклими безвісти. Завжди є про що поговорити, коли мова йде про людей, яких можна вважати майже заручниками. І звідки б не з’явилося насильство і залякування – ці явища мають припинитися.
Також ми говорили про майбутнє. І я хочу відзначити деякі конкретні аспекти, що випливають з наших дискусій, зокрема й з Президентом Віктором Януковичем.
По-перше, як я вже зазначала, дуже важливо негайно зупинити будь-які прояви насильства і залякування.
Діалог з цього приводу, що проводиться час від часу, має стати справжнім діалогом. Мені здається, що, якщо поглянути з боку – зважаючи на інформацію, яку ми маємо, – то існує реальна можливість розпочати серйозний діалог між різними політичними партіями, між людьми, якою негайно потрібно скористатися. Це необхідно насамперед для того, аби об’єднати народ і спробувати розвіяти побоювання, що їх зазвичай мають люди з приводу майбутнього України. Я щиро сподіваюся, що так і станеться. Звичайно, якщо є шляхи, які ми можемо використати для допомоги Україні, ми будемо раді скористатися ними. Однак це є та має бути ініціативою України, і дуже важливо, що у цьому питанні є просування уперед.
Ми дуже серйозно ставимося до того, що сьогодні відбувається у Верховній Раді – зокрема, що стосується ухвалення Закону про амністію. Також важливо переходити від тієї роботи, що ведеться зараз, та думати про Конституцію та конституційну реформу. Ми багато чули про це, і я вважаю, що це важливо.
У такий спосіб потрібно рухатися далі, думати про чесні і справедливі вибори, які відбудуться у майбутньому, а також про важливість залучення усіх, хто здатен допомогти підтримати цей процес. Тож такими були коротко- і довготермінові питання, що були пріоритетними під час дискусій, які я мала.
Як я вже зазначала, для мене завжди честь бути в Україні. Сподіваюся, що у найближчі дні ми станемо свідками реального прогресу. У цій ситуації час є вкрай важливим».
