Нас кинули як на забій, 18-19 лютого, коли відбувався останній штурм Майдану, нас кинули всі. Люди про це мають говорити. Про це сьогодні, 26 лютого, Гал-інфо розповів активіст Майдану, журналіст-очевидець Андрій Скоп.
«Про це треба розказувати, і ми будемо це робити. Розказувати про той великий кидок у виконанні лідерів опозиції, громадських лідерів Майдану та кидок Ради Майдану, про існування якої на Майдані ніхто не знає. Вони кинули нас, як на забій, і нас усіх там мали вбити», – розповів Андрій Скоп.
За його словами, коли майданівці тримали захист останньої барикади до них з боку Хрещатика часто прибігали невідомі особи і постійно намагалися змусити відступити, говорячи то про наступ Беркуту, то про наступ «тітушок».
Андрій Скоп зазначив: «Проблема в тому, що існування самого Майдану намагалися увесь час знівелювати і продовжують це робити. Його намагалися закрити, знищити, розпустити, зменшити кількість людей. Цікаво, що майданівці не знають, що таке рада Майдану. Ніхто її не обирав, туди не входить жодна людина, яка весь цей час жила на Майдані. І ніхто з майданівців не знає, хто це».
За свідченням журналіста, під час кривавого штурму нікого із політиків, афганців, «Правого сектору» чи інших структур, які брали на себе зобов’язання організовано захищати Майдан, не було!
«Я буду говорити про те, що я бачив і про те, що розповідали люди, яким я довіряю, бо вони перевірені у бою. Зрозуміло, що я не можу говорити за весь Майдан, але на тому периметрі, де я брав участь в обороні, ні лідерів опозиції, ні політиків, ні громадських діячів зі мною поруч і з моїми побратимами не було. Я кажу про останню барикаду біля стели Незалежності», – розповів Андрій Скоп.
За його словами, дуже дивна та підозріла історія сталася із лідером Самооборони Майдану Андрієм Парубієм.
«Парубія на Майдані не було три дні від моменту подій 18 лютого. Дехто почав говорити, що його контузило і Самообороною керує його заступник. Такі чутки ходили, бо усі дивувалися. Його самого ніхто не бачив. Щодо Олександра Турчинова (в.о. президента України, – ред.), якого «страшенно» поранило і він вимагав для себе ноші, то тут теж є багато запитань. Ми бачимо наскільки він поранений зараз. Якщо хтось хоче подивитись, як виглядають справді поранені, то нема жодних проблем, ми можемо показати наших хлопців, які стояли з нами на цій барикаді», – заявив Андрій Скоп.
Він також додав: «Мені розповідали, що Олег Тягнибок тікав з Майдану в оточенні 30 чоловік, і я не боюся це говорити і не боюся можливої помсти «Свободи».
Андрій Скоп також додав, що не бачив лідера «Батьківщини» Арсенія Яценюка та лідера УДАРу Віталія Кличка.
«Я не стверджую, що їх не було, але я під час оборони барикади не бачив жодного політика. Так само я не бачив Дмитра Яроша (лідер «Правого сектору», – ред). Особисто з ним не знайомий, може він був у балаклаві, бо вони полюбляють так ходити. Загалом, щодо «Правого сектору» чи Самооборони, то як організацій їх не було, були окремі люди, які прийняли для себе таке рішення. Однак щодо організованої оборони барикади, то там не було ні афганців, ні «Правого сектору», ні Самооборони. Не було координації дій. Однак, було те, на чому тримався Майдан три місяці і що його врятувало – це величезний рівень самоорганізації і особистої дисципліни, віри та дії колективного розуму за принципом мурашника, з якого можна витягнути сто чи тисячу мурах, але він буде», – сказав Андрій Скоп.
Він додав: «На Майдані були прості хлопці, які не багато говорили, але багато зробили. З нас постійно сміялися, що ми носимо воду, дрова чи продукти. Ми не бігали по Майдану в бронежилетах з кийками та щитами, часто п’яними, із криками про те, що ми великі воїни. Більшість, які там стояли, не їхали на Майдан воювати. Ті, хто кричали, що приїхали воювати, а не носити воду, втікали першими. На моїх очах втікали».
За словами журналіста, цього разу (18-19 січня) не вийшов масово і Київ.
«Були окремі кияни, свідома молодь, були чоловіки та жінки, які з манікюром кололи бруківку та передавали на передову, були і старші люди, інтелігенція у плащах, але це не були бійці – це були свідомі громадяни. Чому не було масового приїзду Києва? Я думаю, що є дві причини. Перша – це заблокована столиця, було складно потрапити на Майдан. Другий – це вже не був мирний протест. Київські буржуа зрозуміли, що стріляють і віддавати своє життя за Україну вони були не зовсім готові. Вони були готові допомагати Майдану, називати нас Героями, але віддати своє життя… Я їх розумію і не засуджую», – зазначив Андрій Скоп.
Він пояснив, що насправді оборону барикади тримало зовсім небагато людей, але завдяки диму кількість майданівців “Беркуту” було складно визначити. Він наголосив, що учасники оборони барикади не мали спецзасобі захисту, їм не роздали бронежилети, хоч за інформацією активістів, усе необхідне зберігалося на складі. У них не було зброї. Усе, що вони мали – це буківка, шини та вогонь, який постійно треба було підтримувати.
Андрій Скоп розповів, що коли у вогонь вже не було що кидати, то кидали навіть одяг та лили олію, адже у цій ситуації саме вогонь рятував Майдан.
«Майданівці були зовсім незахищені від куль. Навіть те, що ми мали саморобне в багатьох випадках нас рятувало, але ми були практично голі. Нам нічого не роздали. Натомість ходили спекулянти по табору і продавали бронежилети від 300 до 800 грн. Я підозрюю, що це запаси із тих складів, які мали цільово надійти до нас», – додав Андрій Скоп.
Він також зазначив, що найприкрішим є те, що 20 лютого від куль снайперів загинули новоприбулі на Майдан люди. Активістів намагалися виманити за периметр і їх, на жаль, не встигли попередити про це.
Андрій Скоп переконує, що Майдан не розійдеться і не допустить, щоб кров усіх убитих була пролита намарно. Тому вимога активістів – люстрація та трибунал для злочинного режиму.
«В першу чергу кому зараз не вигідна люстрація – це опозиції, адже коли половлять усіх колишніх керівників держави, то вони будуть здавати і опозицію в тому числі. Тому вони бояться, адже теж мають що втрачати, а ми не маємо чого втрачати, окрім своїх кайданів», – сказав Андрій Скоп.
