Упокоївся у Бозі професор Тернопільського педагогічного університету Дмитро Бучко. Панахида відбудеться сьогодні о 19-30. Похорон завтра о 14-30.
Вічна пам’ять славному українцеві.
Довідка
Дмитро́ Григо́рович Бучко́ (8 листопада 1937, – 11 лютого 2014, с. Закіпці, нині Люблінського воєводства, Польща) — український вчений-мовознавець. Доктор філологічних наук (1993), професор (1994), надзвичайний професор Люблінського католицького університету, Люблінського університету ім. М. Кюрі-Склодовської (1998). На даний момент — викладач в Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка.
Восени 1945 депортований у містечко Козлів (нині смт Козівського району Тернопільської області). Закінчив філологічний факультет Львівського університету (1960). Працював старшим лаборантом в Інституті суспільних наук АН УРСР; викладач, старший викладач, доцент Чернівецького університету.
Від 1993 — доцент, завідувач кафедри українського і загального мовознавства ТНПУ. Одночасно від 1998 викладає у Католицькому університеті в Любліні (Польща): від 1999 — керівник кафедри слов’янських мов.
Дослідження з історії й ономастики української мови. Член авторського міжнародного колективу з укладання «Слов’янського ономастичного атласу». Член Національної ради з географічних назв при КМ України. Відповідальний редактор «Наукових записок ТНПУ. Серія: Мовознавство».
Учасник міжнародних наукових конференцій та конгресів в Україні, Австрії, Білорусі, Польщі; 1, 2, 4 з’їздів україністів світу (Київ, 1990; Львів, 1993; Одеса, 1996). Автор більше 150 наукових праць із топоніміки України, лексикографії, мовознавства.
Основні праці:
монографія «Походження назв населених пунктів Покуття» (1990);
словники: «Інверсійний словник ойконімів України» (2001); Словник української ономастичної термінології (2012,у співавторстві)[1];
статті «Маловідомі сторінки з рукописної спадщини О. Павловського» (1962), «Топоніми на -івці, -инці та історія заселення України» (1979), «Ареали українських топонімів на -івці, -инці в XIV-ХХ ст.» (1980), «Засади укладання ономастичного атласу України», «Кілька уваг про принципи номінації в ойконімії України» (обидві — 1997), «Післявоєнне впорядкування назв населених пунктів і його вплив на ойконімійну систему України» (1998), «Класифікація ойконімів України (словотвірно-мотиваційний аспект)» (2001), «Регіоналізми в ойконімії України» (2003) та ін.
