“Ніколи не забуду цього чоловіка.
Вчора він захищав барикади від надокучливих прибиральників, які з”являються щосуботи. Не знаю, чому, але саме за ним стала спостерігати. Хвилин десять то тривало. Він просив, а потім і принципово заявляв, що прибиральники можуть збирати сміття, але не шини, “бо стоятимуть вони на Грушевського до 25 травня”.
Ми розговорилися. Плачучи, я ще інтерв”ю не брала. А вчора – так. Бачите на його куртці, справа, білу дірку? Це слід від кулі. Його врятував бронежилет. Як виявилося, 53-річний Ігор Думанчук із Радехова, що на Львівщині, брав участь у всіх бойових діях, які відбувалися на Майдані. Наступав і боронився бруківкою. Навіть взяв у полон “вевешника”.
– Ви герой, – кажу.
– Ні, пані, я живий, – відповів. – Герої оно на портретах, – втер сльозу закопченим платком. – Нікому не дам його попрати, – додав. – Ні цієї куртки, ні цієї шапки, ні шарфа, ні штанів… Висітимуть в гаражі, поки житиму. Хай знають діти й онуки, за що я воював.
… – Не туліться, пані, я ж брудний, – сказав, коли ставали сфотографуватися на пам”ять. Подумалося – хіба трапиться у житті ще такий “бруд”, у який не просто захочеться й собі забруднитися, а залишити його на пальті, як пам’ятку, і ніколи не прати”,- написала журналіст.
