Непокарані пустощі переростають у правопорушення, які перетворюються у злочини,безкарність котрих призводить до людиновбивства.
Вже пройшло півроку з часу великої перемоги українського народу над режимом Януковича і його банди, та на превеликий жаль до даного часу не виконана жодна вимога Майдану
– люстрація влади,
– призначення влади народом чи за його рекомендаціями,
– зміна всієї системи влади,
– викорінення корупції у всіх сферах діяльності,
– змінна правоохоронної системи тощо.
Така бездіяльність місцевих і центральних влад може призвести до паплюження ідей Майдану (на прикладі Помаранчевої революції), великого розчарування народу та ще більшого занепаду суспільної, духовної моралі, політичної і економічної кризи в державі. Цього ми, активісти київського Майдану, допустити не можемо так як народ і Україна може втрати свій останній шанс на відродження у велику і могутню державу і може перетворитися в територіальну колонію третього світу. Причиною знищення завоювань помаранчевого Майдану та загрозою плюндрування ідей цього Майдану Гідності я вбачаємо у антинародній та антидержавній діяльності політичних партій, їх функціонерів всіх рівнів, котрі давно порушили свої обіцянки перед громадами, порушили статутні вимоги своїх політичних організацій, котрі давно відокремилися і віддалилися від народу, котрі перетворили партійну діяльність у бізнес проекти з вибивання посад а самі партії перетворилися у закриті політичні клуби як засіб для досягнення їх політичними функціонерами своїх корисливих аморальних цілей. А тому ми вважаємо, що все це політичне болото, незалежно від свого забарвлення чи прапора і є тим основним ЗЛОМ, що становить загрозу здобуткам ідей Майдану, існуванню нашої держави, її відродженню, бо не можливо здолати корупційну систему особами, котрі по цих же корупційних партійних квотних схемах і були призначенні на посади. Це випливає з наступних логічних висновків.
1. Діяльність політичних партій, особливо у передвиборчий період, їх реклама і агітація вимагають значних фінансових ресурсів, джерелом яких є представники бізнесу, котрі пізніше через дані політичні партії в особі політичних лідерів, депутатів рад всіх рівнів лобіюють свої корисливі приватні інтереси, що є очевидною корупційною дією і підтверджується діяльністю самих цих рад (Верховної, обласних, районних), та громадами, що «відчувають» на власній «шкурі» таку політичну «діяльність».
2. Призначення на посади голів ОДА, РДА, їх заступників чи інших державних посад та органів місцевого самоврядування відбувається не відкритими конкурсами чи обговореннями із врахуванням професійних, моральних якостей і громадянської позиції кандидата, а виключно в кулуарних домовленостях між партійними функціонерами, які «розподіляють», «закріплюють», «квотують» між собою всі посади в органах влади і місцевого самоврядування всіх рівнів та призначають на них випадкових осіб, котрі часто були раніше замішані у сумнівній чи навіть протизаконній діяльності, які не користуються авторитетом серед громад, та всупереч вимог місцевих Майдані чи народних зборів, осіб, котрі залишаються «вірними», «слухняними» і керованими своїми партійними функціонерами-лоббістами.
3. Для здійснення та виправдання своїх аморальних дій такі партійні функціонери часто використовують надумані факти, подають у вищестоящі, відповідальні за призначення, органи влади недостовірну, перекручену інформацію, штучно створюють за допомогою замовних статей чи місцевих грошовитих магнатів, куплених псевдопатріотів та сумнівних авторитетів незаслужений позитивний імідж для своїх «висуванців» та зводять пасквілі на опонентів.
4. Тому такі політичні хамелеони і бояться зараз виходити до простого народу, бояться відкритих місцевих Майданів, бояться привселюдного публічного обговорення кандидатів на державні посади та їх висунення саме громадами. Ці політичні перевертні бояться незалежних саме від них посадовців від народу. Ці політичні зрадники бояться втратити контроль над владою, котру вони сприймають виключно як джерело власного доброботу, дармове державне корито, з котрого можна безкарно вижерати народне добро.
5. Доказом повної зневіри громад до партійних функціонерів та їх політичних злоякісних утворень є останні президентські вибори в котрих представники «Батьківщини» набрали менше 10% а «Свободи» менше 4% голосів виборців а інші партії поготів.
З даного приводу П.Порошенко, який є по праву народним Президентом України, якому переважна більшість нашого народу висловила велику коту довіри у першому турі, що не мав до цього жодний президент країни, зобов’язаний врахувати волевиявлення всього українського народу, місцевих народних зборів та:
– зняти з посад всіх тих посадовців, які були призначені по корумпованих партійних квотах всупереч вимогам місцевих Майданів;
– зняти з посад всіх тих посадовців, які до тепер ще не виконали вимог Майдану;
– внести зміни у виборче законодавство, якими зневолювати вплив політичних партій на формування та узурпацію ними влади всіх рівнів;
– не допускати до влади, до державних посад всіх політичних лідерів, функціонерів, які знехтували вимоги Майдану, які причетні до квотування посад чи кулуарних, непублічних, без погодження із місцевими Майданими;
– призначити перевибори рад всіх рівнів так як у всіх цих радах, обраних за старою схемою ще за панування режиму Януковича, сформувалося корумповане антинародне ядро, що чинить перешкоди у розбудові України, втіленню в життя ідей Майдану;
– притягнути до відповідальності всіх тих партійних функціонерів, осіб всіх рівнів, зокрема «Партії регіонів», «Комуністичної партії», партії «Батьківщина», «Єдиний центр» тощо, котрі причетні до порушень виборчого законодавства, друкування наклепницьких анонімних агітаційних матеріалів на попередніх виборах та на останніх виборах Президента України. Якщо злочини під час попередніх виборів не будуть покарані, то ми і надалі будемо приречені на корумповану владу в майбутньому.
Просимо врахувати той факт, що відповідно до ст 5. Основного закону нашої країни – Конституції України саме народ (а не політичні партії чи їх функціонери) є єдиним джерелом влади, а в політичній діяльності (всіх країн світу і України зокрема) задіяно не більше 6% населення Тож який статус мають зараз, при існуючому виборчому законодавству, 94% населення – просто жителі без права впливати на формування влади?
Громадський діяч Олег Барна