Це відео – найбільше моє одкровення. Якби не той, про кого я говорю тут, я б певно ніколи не наважилась викласти такий відеозапис. Але Україна мусить їх пам”ятати. Ми не маємо права забути. Ці люди – моя мотивація займатись тією справою, якою я займаюсь. Їх подвиг – це наша пожиттєвп відповідальність за майбутнє нашої з вами країни.
Я хочу розповісти вам про одну людину. За останній місяць вона зробила для мене особисто і для всієї країни загалом набагато більше, ніж вона собі уявляє. Ми познайомились випадково : хтось дав цій прекрасній пані мій номер телефону і ми домовились про зустріч для запису відео про одну дуже хорошу людину. Яким було моє здивування, коли на порозі однієї з київських бібліотек мене зустріла крихітна жіночка. Я й уявити не могла, якою, насправді, суттєвою справою вона займається. Ця чудова людина збирає архів спогадів про Майдан і про Небесну сотню. Безцінні кадри, котрі необхідно збирати, обробляти і показувати. Наталю Іванівно, щиро дякую Вам за Вашу працю. Побільше Вам нервів та наснаги!
