Після феєричної перемоги на виборах однопартіців Юлії Тимошенко у 2012 році, коли вперше від Тернопільщини у Верховну Раду потрапило три нардепи: Василь Деревляний, Володимир Бойко і Михайло Апостол, здавалося, що область отримала потужне лобі. Крім бютівців, нардепами тоді стали ще три свободівці – Олексій Кайда, Михайло Головко, Олег Сиротюк, ударівець Ігор Побер та по квоті об’єднаної опозиції Іван Стойко.
Поки Юлія Тимошенко сиділа у в’язниці, в опозиційному таборі був спокій і більш-менш нормальна робота. Звичайно, були зрадники, як Табалови батько з сином, але в цілому наші нардепи не скурвились. Єдине, фактично жоден не проявив себе фахівцем. Можливо, досвідченіші колеги не дали можливості, можливо, партійна дисципліна.
Єдине, що достовірно відомо, бютівців Тернопільщини розбила дурість Деревляного.Чому саме дурість, а не амбіції Апостола чи Бойка? Читайте нижче.
Неосвічений нардеп Василь Деревляний (заочну юридичну освіту в тернопільському економічному університеті серйозно не сприймають навіть у сільрадах) зажди любив розповідати байки, який він трудяга у столиці і т.п. Після виборів 2012 року Деревляний за рік часу не проводив жодного прийому громадян, почав перекидати свої обов’язки на новообраних колег. Спочатку вони терпіли. Потім почали говорити, що не можуть відгукнутися на запрошення людей нардепу Деревляному, оскільки мають свої округи і їх запрошено на цей же час. День за днем градус підвищувався, оскільки шеф тернопільської “Батьківщини” лише периливав з пустого в порожнє. Дійшло до відкритих суперечок при однопартійцях. Порозуміння не змогли знайти, бо Деревляний не хотів поступатися у власних дурощах. Звик же, що на бюро йому слова поперек не можна сказати.
Насправді ж Деревляний не усвідомив, що нардепи Бойко і Апостол стали рівними як народні депутати. Хіба міг доглупати Деревляний до такого елементарного, якщо погодився всі десять років служити столичному партійному керівництву лише як підставку для прапорів і банерів? Відповідь вже знаємо сьогодні…
У цій складній ситуації надзвичайно не просто було нардепу Володимиру Бойку, якого Василь Тимофійович привів у політику, підтримав. Михайло Апостол давав собі раду по житті й до політики, займаючись аграрним бізнесом. Врешті, Бойко вирішив не балотуватись на виборах, зберегти чесним своє ім’я. Ну а Михайло Апостол спробує свої сили за підтримки Яценюка-Турчинова у “Народному фронті”. Шкода, що колись потужна партія “Батьківщина” виявилась заручним нездорових амбіцій однієї людини…
Про те, у яку глухомань “загнав” Деревляний своїх однопартійців у партійному списку, ми вже писали.
На парламентських виборах 2014 року по округу №163 – м. Тернополі спробує не розмішити краян Ігор Романків. Про нього нічого цікаво виборцям розповісти не можна, оскільки весь цей складний для України час Романків пересидів у столиці в Укрзалізниці. Поки її знищували Борис Колєсніков та Рінат Ахмєтов, саме Романків мовчав в тряпочку, очолюючи контрольно-ревізійне управління Укрзалізниці.
У середовищі бютівців розповідають, що він взагалі потрапив в політику завдяки своєму брату Андрію, отцю грек-католицької церкви. У далекому 2006 році саме Андрій Романків мав посісти крісло депутата обласної ради від БЮТу. Проте, греко-католицька церква заборонила священникам брати участь у виборах. Отцям дозволили лише заробляти на політиках, але це вже зовсім інша історія.
Замість себе, отець запропонував брата Ігоря, який, як відомо, вдало женився і завдяки тестю почав бурхливу діяльність в облраді. Успіхів Романків не мав жодних, навіть тодішній голова облради бютівець Михайло Миколенко дивувався для чого Деревляний “призначив” Романківа керівником фракції. Проте, як тільки Портнов “вшив” бютівців з облради, Романків так само щез, як і з’явився у місцевій політиці. Під час Майдану його не було помічено. Більше того, посмілішав Романків лише після того, як Янукович дременув з України і приєднався до Фейсбуку 6 березня.
Фаворитом гонки по Тернополю вважають Олексія Кайду, бо він нібито узгоджений. На нашу думку, що Кайда, що Романків – два чоботи пари, не зважаючи на партійність. Що зможе їм протиставити Віталій Максимов? Побачимо.
По “північному” – збаразькому округу №164 Василь Деревляний запропонував Руслану Кушнір. Вродлива жінка відома добре у Лановецькому районі, оскільки двічі працювала заступником голови райдержадміністрації (перший раз за часів Василя Хомінця) і заступником голови райради. Чи стане вона конкурентом Михайлу Головку? Принаймні, мільйонів, як у нардепа свободівця, вона точно не накрала.
Нардеп Володимир Бойко рекомендував партії “Батьківщина” висувати по бережансько-зборівсько-козівському округу №165 Петра Репелу. На “донецько-кримінальному жаргоні” прізвище чоловіка не дозволило б стати нардепом, бо означає “труси” . У Козівському районі пана Петра знають по місцевій райраді, де він керував. Чи “позичив” Репела з бюджету”капусти” на біг-морди і піар на найбільш розкинутому округу по районах Тернопільщині – покаже наявність тієї ж реклами. Конкурентом йому буде ніякий, зате “узгоджений” Тарас Юрик і скомпрометований по саме нікуди Володимир Болєщук, але з мільйонами Чайківського.
Мера ковбасної столиці Тернопільщини – Копичинець – Володимира Пеляка висунули на противагу нардепу Михайлу Апостолу по 166 округу. Експерти вважають, що це єдиний округ на Тернопільщині, де не буде жодної інтриги і діючий нардеп впевнено здолає навіть “узгодженого” ударівця Миколу Люшняка. Про само ж Пеляка можна сказати, що чоловік має сильний характер, якщо не зламався у вотчині Хоптянів – Гусятинському районі. Досі пам’ятні псевдо розгромні виїзні комісії на чолі з Хоптяном у Копичинці. Проте, віддаленість району від центру округу – Теребовалі та її “супутників” – Бучача і Монастириська роблять позицію Пеляка безнадійною. Про багаторічну сміттярку, яка розміщувалась поруч з мерією Копичинець згадувати не будемо…
Чи матиме хоч якісь шанси “узгоджений” ударівець Микола Люшняк можна буде говорити, якщо він стрибатиме з парашута на кожну зустріч, щоб здивувати і запам’ятатися виборцям і полагодить хоч половину доріг округу. З його мільйонами – це запросто, але чи оцінять це виборці – питання відкрите. У 2012 році банкіру Клименку такий підкуп не допоміг. На останніх парламентських виборах теребовлянцям і решті округу значно милішим видався навіть “парашутист” Андрій Давиденко, який зайняв друге місце з 30 тисячами голосів. Люшняку повірило тоді лише 20% виборців (23 тисячі 712 голосів). Це майже в двічі менше, ніж тодішньому переможцю – просто фермеру Михайлу Апостолу – 38,97% (45 923 голосів). Якщо зважите на те, що Апостол “пахав як трактор” на окрузі щотижнево всю каденцію, брав активну участь у Революції Гідності на Майдані, проявив себе сміливою людиною на довиборах у Первомайську, їздить на Схід і допомагає українським військовим у війні з Росією, то шанси решти виглядають просто спробою “засвітитися” до місцевих виборів.
Сьогодні звільнений з роботи голови Чортківської райдержадміністрації Віктор Шепета вірить в зірку Юлії Тимошенко. Але чи зможе він переграти досвідченого нардепа Івана Стойка – невідомо. На півдні доволі специфічні партійці Тимошенко. Наприклад, керівник Борщівської районної організації Орест Ярема відкрито підтримував у 2012 році провладного кандидата-міліціянта Бедриківського. Зрозуміло, що не задурно. Тривала ця ганебна практика аж до завершення виборів. Правда, місцеві свідомі мешканці говорили своє “фе” партійцям Тимошенко.Що тут дивуватися, якщо навіть колега-однопартієць Ігор Романків схвалює звільнення Шепети!
Про генерала Бедриківського з його мільйонами і дружбою з Юрієм Луценком не варто забути. Як відомо, на окрузі від політичної сили Порошенка йде радикал Олег Барна. Чи не злиє його брат Степан – покаже підсумок виборів.
Наразі ж чортківчани очікують, що як приїде “узгоджений” Олег Барна із зони АТО – то всипле всім чиновникам чортів. Правда, “узгодженість” від Порошенка робить Олега Барну заручником власної ж критики діючої влади.
Окрім цих персонажів, на південному окрузі зареєстувались Володимир Величко та Андрій Процьків.
Величко народився 26 травня 1979 року в місті Чортків Тернопільської області, громадянин України, протягом останніх п’яти років проживає на території України, освіта вища, фінансовий директор, ТОВ “Група компаній Смарт”, безпартійний, проживає в смт Заводське Чортківського району Тернопільської області, судимість відсутня, самовисування. Процьків народився 27 грудня 1984 року в місті Борщів Тернопільської області, громадянин України, протягом останніх п’яти років проживає на території України, освіта вища, фізична особа – підприємець, безпартійний, проживає в місті Борщів Тернопільської області, судимість відсутня, самовисування.
Як вибори відбудуться насправді – покаже час. Як ви ставитесь до цих кандидатів – можете проголосувати
[poll id=”167″]
[poll id=”168″]
[poll id=”169″]
[poll id=”170″]
[poll id=”171″]
