Про історію найстарішого житлового будинку Тернополя

Про історію вулиці Вінцентія Поля та найстаріший житловий будинок Тернополя

Декілька слів про ту вулицю, яка впритул прилягала до давнього Підзамча. Це сучасна вулиця Над Ставом. Теперішня назва — це назва із вулиці у цьому районі, яка згадується ще в інвентарі 1672 року. У пізніший час тут вже згадується вулиця із ремісничим забарвленням Котлярна — у 1920-1930 роках її назвали іменем Віцентія Поля — польського поета й етнографа, випускника першої тернопільської гімназії. А скорочено цю вулицю називали просто Поля. У повоєнні часи вона ще називалася Базарною, а відтак — Трудовою. На теперішній вулиці Над Ставом уціліло ще декілька старовинних будинків.

У найдавнішому будинку Тернополя зараз пустка. Вікна загратовані – у багатьох з них просто немає скла. Стіни облущені та пописані графіті. Штукатурка облетіла і видно давню цегляну кладку. Будинок на вул. Над Ставом, 3 – найстаріший у Тернополі. Одну частину дому збудували у XVIII столітті. Іншу – у XIX. Ззовні будинок не нагадує найстаріший у місті. Однак якщо придивитися краще, то там, де облупилася новіша штукатурка, помітні старі цегляні муровані арки. Заглядаємо у вікно дому — товщина стін вражає. Цегляна кладка товщиною трохи менше метра – навіть на рівні другого поверху. Унизу стіни ще товстіші. Через вибиті вікна перших поверхів видно нинішній “інтер’єр” — стеля провалилася. Всередині – купа всілякого непотребу та риштування майстрів —декілька років тому тут розпочали ремонт. Ця вулиця колись називалася Трудовою. На ній – усі будинки старі. На вулиці залишився старий земляний насип, підпертий цегляною кладкою. То цей будинок примикає до насипу. Шкода, що з нього зробили таке страхіття. Під дахом видно стару ліпнину, яка закінчується коли доходить до будинку, що примикає до найстарішого. Цей дім збудували вже у ХІХ ст. У ньому зараз працюють офіси приватних установ. У цьому будинку, ще дуже давно була якась комунальна контора, ще в 90-х роках у двері будинку можна було зайти. Там стояв електронний кодовий замок. Уся дітвора бігала на нього – тоді таких більше ніде не було. А за ріг цього будинку, як і в інші закутки нашої вулиці усі бігали по нужді. Колись біля парканчика неподалік збиралися великі компанії молоді, пили пиво.

Ретроспектива Тернополя