Лише у Збаразькому районі цей закон торкнется близько 500 підприємців, в основному тих, у кого невеликі обороти. Тобто, кілька сотень підприємців повинні: купити потрібний тип РРО, укласти договір з обслуговуючою організацією, підключитися до системи і почати використовувати РРО.
В мене запитання до парламентарів та уряду: скільки коштує це задоволення і чи спроможні підприємці нести зараз такі витрати?
А коштує РРО чимало, особливо враховуючи обсяги торгівлі по Збаразького району. Ціни на касові апарати − від 7 000 гривень і вище. Щомісячне їх використання − окремий рядок витрат, який обчислюється кількома сотнями гривень щомісяця, залежно від типу обладнання та інших обставин. Слід додати, що апарат можна використовуватися лише декілька років, а потім необхідно буде купувати новий.
На мою думку, таке нововведення не дасть додаткових надходжень до бюджету,скоріше навпаки,ще й матиме три дуже погані наслідки.
Перший – підвищення ціни для споживачів, адже свої незаплановані витрати підприємці змушені будуть закласти у вартість товарів і послуг.
Другий – це збільшення тіньового сектору, тому що, багато підприємців фінансово просто не готові до таких витрат і офіційно припинять діяльність, що також призведе до зменшення надходжень у місцеві бюджети.
Третій – втрата довіри з боку підприємців до влади. Довіри, без якої в країні неможливі реформи.
Проте, я вважаю, що ще можна уникнути всього цього, скасувавши рішення про обов’язкове використання касових апаратів платниками другої і третьої груп та провівши реформу в системі адміністрування касових апаратів.
Часу на зміни осталось обмаль, але ще можна встигнути. Я так думаю.
Андрій Рудан, депутат Збаразької міської ради
