Інститут масової інформації та Незалежна медіа-профспілка України назвали імена фігурантів щорічного антирейтингу «Вороги преси». Протягом квітня працівники мас-медіа подавали кандидатури посадовців, які за останній рік порушували право на свободу слова та перешкоджали діяльності журналістів.
За результатом експертного голосування, перше місце в антирейтингу розділили екс-генеральний прокурор України Віталій Ярема та олігарх і медіавласник Ігор Коломойський. Протягом прокурорської каденції Яреми не були розслідувані побиття та постріли з травматичної зброї по журналістах з боку спецпідрозділів на київському Майдані. А Ігор Коломойський визнаний «ворогом преси» за запровадження цензури у ЗМІ холдингу «1+1 media» та нецензурну лайку на адресу журналіста «Радіо Свобода» Сергія Андрушка, який висвітлював конфлікт в компанії «Укртранснафта» у березні 2015 року.
Друге місце антирейтингу посів олігарх і медіавласник «Inter Media Group» Дмитро Фірташ за цензуру і джинсу в ЗМІ свого холдингу.
На третьому місці – екс-виконувач обов’язків генерального прокурора Олег Махніцький, який визнаний «ворогом преси» за систематичну бездіяльність у розслідування побиттів журналістів, в тому числі, під час сутичок з силовиками на Євромайдані.
Окрім них, до першої десятки «Ворогів преси-2015» потрапили:
– олігарх і медіавласник Рінат Ахметов – за цензуру і джинсу в ЗМІ власного холдингу «Медіа Група України»;
– екс-заступник міністра внутрішніх справ Сергій Чеботар – за побиття у березні 2015 року журналістів програми розслідувань «Наші гроші» (телеканал «ЗІК») біля маєтку, який, за розслідуваннями ЗМІ, належить Чеботарю;
– міністр внутрішніх справ Арсен Аваков – за систематичну бездіяльність у розслідуванні побиттів журналістів, в тому числі, під час сутичок з силовиками на Євромайдані;
– екс-народний депутат від ВО «Свобода» Ігор Мірошниченко – за побиття в.о. генерального директора НТКУ Олександра Пантелеймонова у березні 2014 року.
Також цьогоріч ІМІ та НМПУ запровадили дві спеціальні категорії в антирейтингу, в яких об’єднали порушення прав медійників на українській території, що непідконтрольна офіційній владі.
– «ДРН», «ЛНР» та російські бойовики на Сході України. Окупована територія України у Донецькій та Луганській областях залишається найнебезпечнішою зоною для роботи журналістів. За рік там зафіксовано 21 побиття журналістів, 35 фактів розгромлень бойовиками редакцій, які відмовлялись з ними співпрацювати, 80 випадків цензури, щонайменше 64 журналісти були викрадені та перебували в полоні терористів від кількох годин до кількох місяців (досі залишається в полоні у Луганську журналістка Марія Варфоломеєва). У зоні проведення АТО за цей час загинуло 8 журналістів, серед яких – 6 росіян, італієць та український фотокореспондент газети «Сегодня» Сергій Ніколаєв. Поодинокі українські журналісти, які залишаються працювати на окупованих територіях або їздять туди, щоденно наражаються на небезпеку.
– Влада окупованого Криму. З початку анексії Криму на півострові грубо порушуються права журналістів, та щодалі гіршою стає ситуація зі свободою слова. Так, за цей період ІМІ зафіксував 37 фактів перешкоджань роботі журналістів, 37 випадків побиттів працівників ЗМІ, 32 випадки цензури, 13 фактів викрадення або незаконного утримання журналістів, а також 11 фактів нападів на редакції. Влада окупованого Криму «закручує гайки» незалежним та кримськотатарським ЗМІ, проводить обшуки в журналістів та залякує їх.
