Проте, в яких умовах доводиться тренуватись дітям, можна побачити на відео, яке поширює сама адміністрація школи.
Футбольні методики, їх вплив на формування футболіста
Згідно більшості методик, швидкісно-силовий комплекс потрібно розвивати з 13-ти років, коли організм, за великим рахунком, сформувався. До 13-ти упор робиться на розвиток швидкісного потенціалу, потім йде основна робота на «фізику» і розвиток м’язового комплексу. Футбольні методики різняться і за належністю до країн. У футбольних школах Італії вчать, перш за все, грамотної гри в півзахисті зі зміщенням в захист. Тут дуже багато часу приділяється тактиці, на відміну від Іспанії, Голландії, де основна ставка зроблена на дриблінг і швидкісні вправи. Англійська футбольна школа – це баланс витривалості і дріблінга, тут підвищена увага приділена точності і завершеності дальніх передач. Скандинавські футбольні школи – це оброблення стандартів і тренування витривалості день у день до 14-15-ти років.
Думка, що в підготовчий період (стартовий, з 6 до 12 років) потрібно закладати основи витривалості, тренувати молодого футболіста в умовах диких навантажень – помилково. У підготовчий період слід якраз більше уваги приділити фінтам, вмінню правильно вибирати позицію на полі, грі в пас, а не фізичної витривалості. Витривалість приходить з роками, коли організм стає сприйнятливим до збільшується навантажень. Деякі тренери радять дотримуватися плану в 3 тренування в день, інші підходять до цього питання з більш оптимальним рішенням – 2 тренування в день (вранці – бігова плюс силова, ввечері – робота з м’ячем, виключаючи всякі кроси – всього за день має виходити 6-8 годин тренувальних занять). Дуже обережно потрібно ставитися до тренувань без м’яча – футболіст в цьому випадку повинен бути гранично зайнятим плюс не втомлюватися (робота без м’яча чревата травмами м’язів), тут слід чергувати насичений біг з розминкою (по дві пробіжки кожного виду). Тренування без м’яча перемежовуються допоміжними вправами (робота в парі, імітація рухів без м’яча). Особливу увагу в молодіжних командах приділяють питанню харчування: норма, починаючи з 6-річного віку (тут харчування не грає дуже важливу роль) до 16-річного виростає до 1700 Ккал в день – при такому обсязі гравець може проводити стабільні два матчі на тиждень і повноцінні тренування 4 дні на тиждень, виключаючи тренування в день матчу плюс один вихідний день на тиждень при такому темпі гри (якщо команда проводить не більше одного професійного матчі на тиждень, персональні вихідні їй взагалі не потрібні).До 20-ти років кожен футболіст зобов’язаний проходити особливі тести на витривалість (в такому віці цей компонент стає найбільш важливий), які полягають у вимірюванні стандартній швидкості для даного гравця: якщо він не може бігти на швидкості 2,7-3 м / с більше 5-10 с (починає при цьому втомлюватися), то на такому футболіста можна ставити хрест на період відновлення: зазвичай процес набору ігрових кондицій займає не один тиждень.
Угорська, як і європейська в цілому, система підготовки футболістів до сезону складається з чотирьох періодів (у цьому сутність річного європейського циклу) – причому це починає проявлятися на професійному рівні (у юнацьких лігах з великою кількістю незапланованих турнірів подібної чотириступінчастою дотримуватися важко). Цикл «вкативанія» в сезон і підготовки до перших турах – особливий процес, що вимагає фундаментальних тренувань по «закладання» фізики та відпрацювання командної гри. Далі йдуть період піку форми і її підтримки протягом якомога більшого часу. Мірсоветов повідомляє, що зовсім не так підходять до тренувань в Латинській Америці: система двох чемпіонатів за сезон вимагає більш гнучкого підходу до розвитку і підтримуванню форми футболістів.
У футбольних школах Росії, за прикладом Заходу, тренувальний процес для юнаків ділять на власне «тренування» та контрольні зрізи (школярі незалежно від піку форми показують все, на що здатні в плані дриблінгу та ігрового мислення), крім того, нерідкі змішані тренування (освоюється великий обсяг навантаження – тренери дивляться, на що здатні юнаки на максимумі «зносу», правда, при цьому нерідка травматичність, але умови – бойові). Змішані тренування особливо актуальні в період 12-14 років, під час перебудови організму.
У футбольних тренуваннях виділяють безперервний підхід і підхід з чергуванням серії вправ. Безперервний інтенсивний і короткий (крос плюс двосторонки – все разом не довше півтори години). Перервний включає в себе серії розминок вправ, паузи, в результаті яких збільшується обсяг зробленого, але не зростає навантаження. Разом з тим варто відзначити, що гра ніколи не буде проходити як інтенсивне тренування – футболісти підмінюють один одного протягом матчу, чергують активні фази з пасивними. Проте кращі клуби світу проводять матчі часто і в шаленому темпі – не збиваючи ритму протягом усього поєдинку, діючи гранично зарядженої всі 90 хвилин. Але таких клубів одиниці – «Барселона», «Аякс», «Інтер».
Приклад тренування
Все тренування ділиться на вступну розминку, основну (важка робота) і заключну частину, в ході якої футболісти розвантажують м’язи і відходять від навантажень. Крім того, окремі години відведені теоретичним заняттям, де футболістам підносять питання тактики, розбирають футбольні схеми.
Двогодинна тренування не вимагає попереднього повного плану. Зазвичай вона починається з розминки або легкого бігу (займає 7-10 хвилин), після чого слід комплекс вправ (причому тренуються можуть бути розділені на кілька груп – залежно від того, який елемент відпрацьовується – гра головою, дальні удари, взаємодія в середній лінії ).
Вправи (найрізноманітніші, в тому числі робота в естафетах) тривають 25-30 хвилин, після чого команда ділиться на дві половини і переходить до двосторонці (зазвичай гра проходить на одній половині поля, щоб виключити розкид сил футболістів – плюс компактність поля, по суті зведеного до міні-футбольному, сприяє збільшенню ККД, боротьби на фактично «клаптику» поля: футболісти не бояться йти на контакт, грати на межі сил).
Після закінчення двосторонки команда робить загальний крос (гравці, що не набрали необхідних кондицій, займаються за індивідуальною програмою – зі збільшеними навантаженнями).
Мірсоветов дав детальний огляд футбольних методик по виростання в футболіста професійного рівня. Такий підхід до тренувань прийнятий як у футбольних академіях професійних клубів, так і в аматорських сільських командах. Головне, не втратити дитину і почати заняття футболом років з 5-6-ти, щоб до 12-ти весь необхідний технічний комплекс був у неї закладено. До 15-ти юнак вже зможе грати за професійний клуб – і це саме час, коли він буде сприйнятливий до тактичних схем і моделей гри.
Рекомендації для батьків, охочих віддати дітей в футбол
Якщо ви хочете, щоб ваша дитина виросла професійним футболістом, то віддавати його в спортивну школу треба в ранньому дитинстві. Причому робити це рекомендуємо тільки в тому випадку, якщо ви впевнені, що життя вашої дитини буде пов’язана зі спортом, що заробляти гроші він буде саме таким способом. Потрібно вирішуватися робити цей крок одразу: або віддавати дитину в 5-6 років, або не робити цього зовсім. У юному віці йому закладуть всі навички футболіста або розвинуть те, що в ньому було закладено природою. Причому не факт, що ваше чадо візьмуть після закінчення спортшколи в професійний клуб. Будьте готові до того, що ваш син, можливо, буде працювати викладачем на кафедрі спортивної будь-якого вузу, тренером в тій же спортшколі, вчителем фізкультури в школі – необов’язково, що він буде грати з часом у «Депортіво» або «Вест Хемі» . Все залежить від особистого завзятості дитини, від ставлення до тренувань, від того, наскільки відома спортшкола, де він займається. Випускники футбольної академії «Аякса», наприклад, на очах у всієї Європи …
Рекомендації для підлітків, які хочуть вчитися грати
Слід приймати як належне те, що ваш талант, можливо, не оцінять. Рівень пропозиції і попиту на футбольному ринку зараз настільки великий, що вашого дарування можуть просто не помітити – і вам доведеться грати в кращому разі в другій лізі або викладати десь на спортивній кафедрі.
Найбільшу віддачу перші роки занять потрібно демонструвати на тренуваннях – щоб закласти правильний фундамент футбольний, щоб як слід натренувати витривалість. Викладатися чи в іграх на всі сто відсотків? Навряд чи варто це робити в юному віці, ще не маючи контракту з професійним клубом – є ризик отримати травму, яка перекреслить весь ваш тренувальний процес, а разом з ним і футбольне майбутнє. Орієнтуватися треба не тільки на однолітків, що займаються в одній з вами спортшколі, а на гравців старшого віку, на футболістів з інших спортшкіл.
Майте на увазі, що, купуючи футбольну майстерність, ви втрачаєте можливості отримувати звичайне початкову освіту і, щоб не відстати від держпрограми і вчинити з плином років в яке-небудь навчальний заклад, вам доведеться займатися або з репетитором, або освоювати все самому. У кожному разі навчання і спорт для вас підуть по одній доріжці, якщо тільки ви зробите акцент на футболі, наприклад, а навчання стане для вас чимось на зразок вечірнього факультативу або заочного отримання знань.