Серед українців домінують негативні оцінки як щодо існуючого стану медичного обслуговування в Україні, так і щодо перспектив розвитку у найближчий рік
• 45% опитаних українців оцінили стан свого здоров’я як добре, 38% – задовільне, 15% – як слабке. Порівняно з іншими країнами світу, де проводилось опитування International Social Survey Programme, Україна посідає одне з останніх місць поряд з Росією та країнами Азії. Опитування не проводилось в Африці.
• Для порівняння в Канаді, Швеції, Аргентині стан свого здоров’я як добре оцінили понад 80%, в США, більшості країн Європи, Австралії, Індії – понад 70%. Україна відносно ближча до таких країн як Польща, Болгарія, Латвії, Литви, де станом свого здоров’я задоволені понад 60%.
• Лише 10% добре оцінили якість медичного обслуговування в Україні – це останнє місце в Європі. Для порівняння у Польщі, Румунії, Болгарії, Греції добре оцінили свою медицину від 20 до 40%. Найкраще оцінили якість медичного обслуговування в своїх країнах Швеція, Фінляндія, Німеччина, Франція, Велика Британія, Австрія – понад 85%.
• Тільки 4% українців вважають, що якість медичного обслуговування в Україні за останні 5 років покращилась, 38% – вважають, що нічого не змінилось, а більшість (55%) – погіршилась. Лише 5% очікують покращення впродовж наступного року, водночас, понад третина – очікують погіршення.
• Серед обласних центрів України найкраще оцінюють якість послуг медичних закладів у Чернівцях, Тернополі, Ужгороді та Харкові, найгірше – у Миколаєві, Дніпропетровську та Сумах.
Разом з тим, безпосередню роботу лікарів оцінюють значно краще, ніж стан медицини загалом
• Так, серед тих, хто впродовж минулого року відвідували стаціонар державної / комунальної / відомчої лікарні (таких 28%), майже 40% оцінили роботу лікарів як добре, поліклініку (таких 64%) – 42%, а ті, хто викликав «швидку» (таких 25%) – 67%.
• Роботою свого сімейного лікаря задоволені дві третини.
• Вочевидь, система охорони здоров’я в Україні має вкрай негативний імідж і, швидше за все люди, розділяють персональний рівень, де лікарі – «відносно хороші» і загальний – де «погана система». Важливо, що люди, які звертались протягом останнього року до лікарні, поліклініки, викликали «швидку» і отримали позитивний досвід, оцінюють загальний стан речей в медицині краще, ніж ті, які не зверталися.
• Серед тих, хто впродовж минулого року відвідували приватний медичний заклад (близько 20%), майже 90% оцінили роботу лікарів як добре.
Дослідження показало, що найбільше впливають на негативну оцінку роботи лікарів відсутність відповідальності за результати лікування та вимагання коштів і вони однаково актуальні як для лікарень, так і поліклінік
• Серед проблем, з якими зіштовхнулися люди, які перебували на лікуванні у стаціонарі лікарні, найбільш поширені відсутність елементарних лікарських засобів (44%), застаріле або відсутнє обладнання (36%), нав’язування купити певні ліки і у певній аптеці (34%), вимагання коштів (30%), відсутність відповідальності лікаря за результати лікування (29%), неякісне харчування (29%), некомфортні умови (28%).
• Серед проблем, з якими зіштовхнулися люди, які відвідували поліклініку, найбільш поширені черги (57%), застаріле або відсутнє обладнання (30%), нав’язування купити певні ліки і у певній аптеці (24%), численні перенаправлення від одного лікаря до іншого (23%), відсутність можливості записатися на прийом до лікаря на певну годину (21%), відсутність відповідальності лікаря за результати лікування (22%).
• Серед проблем, з якими зіштовхнулися люди, які викликали «швидку», найбільш поширені швидка занадто довго їхала (21%), відсутність у лікарів елементарних лікарських засобів (19%), неукомплектованість карети швидкої ношами, обладнанням тощо (12%).
Зміни в системі охорони здоров’я – найбільш очікувана реформа серед українців
• Як і 5 років тому, охорона здоров’я залишається лідером (74%) за запитом на реформи. Проте віра (16%) в успішну реалізацію урядом реформи медицини зменшилась у 1,5 рази, порівняно з 2010 роком. 46% вважають, що система охорони здоров’я в Україні потребує значних змін, 42% – повної заміни.
• На думку більшості, сьогодні також потрібні реформи пенсійної системи (61%), житлово-комунального господарства (54%), судової (54%) і правоохоронної (53%) систем, оборони (51%). Крім того, необхідно реформувати сільське господарство (56%) та промисловість (54%).
• З поміж усіх сфер, віра щодо успішності реформ за останні 5 років зросла лише щодо оборони та правоохоронної системи.
Якщо два-три роки тому більшість вважали, що в Україні повинна залишатися діюча система безкоштовної медицини, то сьогодні більшість (50%) підтримує впровадження страхової медицини і тільки третина залишається за діючу безкоштовну
• Попри «ріст» підтримки впровадження страхової медицини, її розуміння не змінилося – більшість продовжує вважати, що страхові внески за людину повинна сплачувати частково (43%) або повністю (29%) держава. Лише кожен п’ятий вважає, що людина повинна самостійно страхувати своє здоров’я і за потреби звертатися за медичною допомогою.
• Чим вища освіта і доходи респондентів, тим більші розуміння і підтримка страхової медицини
• Більшість (76%) вважає, що існуюча система охорони здоров’я в Україні є більше платною, ніж безплатною, а повинна бути більше безплатною, частково платною (47%) або повністю безплатною (34%). Платну медицину підтримують 14%.
• Платну медицину найбільше підтримують на Заході країни. Чим вищий рівень освіти респондентів, чим вищі їх доходи, чим молодший їх вік, тим більше вони підтримують платну медицину. Чоловіки більш лояльні до платної медицини, ніж жінки.
Протягом минулого року платили лікарям за медичні послуги 29% опитаних українців. При цьому, респонденти, які перебували протягом останнього року у стаціонарі лікарні, робили це частіше (49%) ніж ті, які відвідували поліклініку (37%).
• 17% респондентів матеріально «дякували» за медичні послуги добровільно, ще 17% – вказали на те, що була відповідна вимога з боку лікаря, з них 5% відмовились, а 12% – заплатили.
• Важливо, що респонденти, які лишилися задоволені роботою лікаря, «дякували» за медичні послуги здебільшого добровільно, а ті, що були не задоволені – частіше на вимогу лікаря. Хоча і серед них майже половина робила це добровільно.
• Чверть позитивно ставляться до такого явища, як добровільна матеріальна «подяка» лікарю за медичні послуги, 29% – скоріше негативно, але за деяких ситуацій допускають таку можливість, майже 40% ставляться до такого явища цілком негативно і вважають таке явище неприпустимим.
• Ті, хто були в лікаря і оцінили його роботу «добре», вдвічі лояльніші до матеріальної «подяки», ніж ті, хто оцінив роботу лікаря «погано». Таким чином, можна припустити, що при збільшенні якості медичної допомоги, підтримка впровадження в Україні платної медицини також збільшиться.
• Попри те, що тільки 14% підтримують впровадження платної медицини, половина припускають можливість «подяки» лікарю, при цьому більшість з них за офіційну плату в касу по прейскуранту або у вигляді благодійного внеску (хто скільки зможе). Разом з тим, для кожного шостого найбільш прийнятно було б матеріально «подякувати» безпосередньо лікарю.
• Що цікаво, найбільше підтримують впровадження платної медицини не ті, хто обирають як форму подяки безпосередню плату лікарю, а ті, хто вважають, що плата повинна здійснюватися офіційно, по прейскуранту в касу – «так правильно». При цьому, як перші, так і другі, в принципі лояльно ставляться до «подяки», при цьому безпосередньо платять лікарям частіше саме перші і роблять це здебільшого добровільно. Виходить, вони на практиці реалізують платну медицину, але мало підтримують, якщо її буде офіційно реалізовувати система, оскільки їй не довіряють. Адже вони платять за результат і самі його контролюють. Тому, впровадження адресності плати лікарю може суттєво розширити коло прихильників платної медицини. З іншого боку – це збільшить конкуренцію серед лікарів, що підвищить якість послуги, що ще розширить коло прихильників. А задоволеність якістю, комфорт і ефективний менеджмент повернуть загальну довіру до системи.
• Так, непопулярна на перший погляд реформа може в результаті додати популярності.
Серед прибічників вступу України до ЄС, кількість прихильників платної медицини втричі вища, ніж серед прибічників Митного союзу, також вдвічі вища підтримка страхової медицини. Якщо серед прибічників ЄС за повністю безплатну медицину виступають 28%, то серед прибічників Митного союзу – 50%. Якщо прибічники ЄС більше виступають за офіційну плату в касу, то прибічники Митного союзу – за безпосередню подяку лікарю при збережені «безплатної» медицини. При цьому, на практиці, прибічники ЄС платять лікарям частіше, ніж прибічники Митного союзу.
