І що б не було далі – ніколи не даватиму оцінки матері дітей закатованого батька.
Хоча відповідь знаю.
Питайте краще у тих друзів Пінчука і Кучми, що у 15 роковини загибелі Гонгадзе з цієї нагоди пропонують Порошенку спільну нараду, аби просити у нього справедливості і захисту для журналістів.
Маємо знати поіменно організаторів ходи за царськими ласками:
Томіленко Сергій перший секретар Національної спілки журналістів України,
Луканов Юрій (голова Незалежної медіа-профспілки),
Лигачова Наталія (шеф-редактор інтернет-порталу та журналу “Телекритика”),
Рибачук Олег (голова Громадської організації Центр UA,
Романюк Оксана директор Інституу Масової Інформації).
Йдуть мабуть головні правдолюби і безбашені борці з корупцією: совість і честь української журналістики.
Не майте сумнівів: там будуть і М. Наєм, і С. Лещенко, що їздять у Давос обслуговувати столи на сніданках Пінчука,буде і стара, і нова редакція Української правди – аякже? Адже заснував УП Георгій Гонгадзе, і це не важливо, що старі друзі тепер продали цю Правду з потрухами знов тому самому Пінчуку.
Вони побачили у власні очі, що відбувається на процесі Пукача, де силою вигнали з процесу живих Подольського і Єльяшкевича, аби нікому було навіть згадувати замовників і справжніх вбивць – Кучму і Литвина.
Вони почули на власні вуха свідчення Чернушенка, як Порошенко боронить справжніх вбивць Гонгадзе.
Вони йдуть за ласкою до Порошенка, аби поховати не тіло, а ДУХ Гонгадзе.
Цікаво: Петро Олексійович прийматиме їх з друзями? Чи Кучма, Литвин і Пінчук посидять і почекають у сусідній кімнаті? Аби потім разом з президентом у родинному колі відсвяткувати кінець справи Гонгадзе, коли похоронна процесія журналістської солідарності піде рахувати срібло?
Я ненавиджу тих, хто підмінив образ Гонгадзе чорним символом-силуетом, з яким тепер – плоским і безликим – йдуть у будинок, звідки давали команду його вбивати.
Незламний Дух Георгія у його очах.
Олексій Подольський
