Запозичений із Грузії досвід інвестиційних проектів свідчить про одне – земля міста залишається у власності громади. Орендар же платить за користування і повинен виконувати усі умови договору оренди. Про це неодноразово заявляли представники “Свободи” чи то в парламенті, чи в інших органах влади. І справді – нині ключові галузі у руках приватних структур. Та чи може держава вплинути на приватників? Чи може народ добитися підвищення якості послуг? Це якщо говорити про обленерго та облгази. Із землею аналогічна ситуація. Чи то в місті, а чи селі. Скільки мешканців області жаліються на орендарів, що викупили їхні землі і тепер поливають її отрутохімікатами?
Те ж стосується і міської землі. Скільки за час незалежності продали гектарів у приватні руки і що з цього вийшло? Нині тернополяни звертаються у міську раду, а вона не може нічого вдіяти. Продали гектар за одного мера, другий – за іншого, а до 2010 року межі парків звузилися на 25м гектарів. І вплинути тепер на власників земельних ділянок немає жодного законного механізму.
Тож враховуючи грузинський досвід та спираючись на реалії, команда діючого міського голови, заручившись підтримкою депутатів, вирішила не наступати на ті самі граблі, що й попередники. Надал вперше з-поміж міських голів Тернополя за період незалежності України не взявся продавати міську землю, а передавати іх в оренду через інвестугоди, залишаючи землю у власності міста.
Це означало наступне. Власником землі залишається місто. Міська влада отримала законний механізм впливати на власника збудованого об’єкта. Він не міг тепер будувати все, що захоче. В іншому випадку об’єкт міська влада могла знести і запросити нового інвестора.
У Тернополі приклади були. Згадати хоча б демонтаж сумнозвісного магазину “Інга” на вул.Злуки біля «Текстильника”. Тернополяни неодноразово приходили на сесію, зверталися особисто до депутатів, міського голови з вимогою якось вплинути на власника, який вночі продавав алкоголь малолітнім. Якби міська рада цю земельну ділянку бізнесмену продала, вона не змогла б допомогти тернополянам. А так депутати рішення прийняли на користь громади і об’єкт знесли.
Власник “Інги” став в опозицію до свободівської команди, яка інтереси мешканців міста поставила вище його. Навіть став «героем» передачі «Гроші» на телеканалі 1+1, та вже звідти поливав брудом Надала. І тут нічого дивного. Схожу ситуацію бачимо і нині, коли «горе-бізнесмени» накинули оком на гектари міської землі.
Тому такий шалений спротив проти Надала.
Як показала практика, найбільше проти інвестпроектів взялися виступати ті бізнесмени-політики, які звикли за минулої влади красти гектари, перепродувати і будувати вигідні тільки їм об’єкти, але аж ніяк не громаді та місту загалом.
Іванка Дзесь
