Низька явка виборців та відносний успіх влади стали основними ознаками минулих місцевих виборів. За даними екзит-полів, «Блок Петра Порошенка» або лояльні до нього політичні проекти здобули представництва в більшості міських та обласних рад. Експерти припускають, що з огляду на результати місцевих виборів опоненти влади навряд чи педалюватимуть тему дострокових парламентських виборів.
За даними мережі «Опора», в середньому по Україні обрати своїх представників до органів місцевого самоврядування прийшло близько 47% виборців. Кількість порушень під час голосування там також не вважають високою.
«Національні показники порушень є нормальні. Вони навіть нижчі, ніж на останніх парламентських виборах», – каже координатор мережі «Опора» Ольга Айвазовська.
Низьку явку політичні експерти та опоненти влади пояснюють недосконалим виборчим законом, розчаруванням та апатією виборців, а також наголошують на низькій довірі виборців до влади.
«Люди не прийшли саме тому, що відчувають: а нічого не змінилося! Адже у списках на вибори вони бачать тих самих чиновників і депутатів… Проблема не лише в тому, що нічого нового; проблема насамперед у тому, що старе продовжує працювати», – каже політолог Андрій Єрмолаєв.
Низька явка проти перевиборів парламенту
За даними екзит-полів, «Блок Петра Порошенка» або лояльні до влади політичні проекти – наприклад, «Наш край» – отримали представництва у більшості міських та обласних рад. Також в загальноукраїнському масштабі місцеві вибори можна назвати вдалими для «Батьківщини» та «Самопомочі».
«Для влади ці вибори стали достатньо успішними, до того ж, її опоненти занадто розрізнені. Я не бачу перспективи об’єднання їхніх зусиль, бо вони занадто різні. Я не можу собі уявити, як «Батьківщина, «Опозиційний блок» і «Укроп» виступають єдиним фронтом», – каже політичний експерт Євген Магда.
У західних областях сильні позиції у «Свободи», у східних – в «Опозиційного блоку». На Харківщині та Дніпропетровщині хороші результати в політичних проектів, пов’язаних із екс-головою Дніпропетровської облдержадміністрації Ігорем Коломойським – «Укропу» та «Відродження».
На думку Євгена Магди, попередні результати місцевих виборів дають підстави вважати, що опоненти чинної влади навряд чи педалюватимуть тему дострокових парламентських виборів. За його словами, «низька активність виборів це зайвий раз засвідчує».
Мерські несподіванки
У більшості обласних центрів вибори мерів відбудуться в два тури. Чи не єдиним винятком став Харків, де чинний міський голова Геннадій Кернес, підтримуваний партією «Відродження», упевнено переміг вже у першому турі.
Що ж до Києва, то найбільшою інтригою залишається те, із ким у другий тур вийде чинний міський голова Віталій Кличко. Адже, за даними екзит-полу, приблизно однакову кількість голосів набрали одразу четверо кандидатів – Володимир Бондаренко, Борислав Береза, Сергій Гусовський та Олександр Омельченко. З огляду на це політичні експерти припускають, що можуть виникнути проблеми з підрахунком голосів. Адже, як зазначає політтехнолог Тарас Березовець, може виникнути спокуса вивести у другий тур зручного для чинного мера опонента.
У Дніпропетровську у другий тур вийшли кандидат від «Укропу» Борис Філатов та від «Опозиційного блоку» Олександр Вілкул. З огляду на порівняно незначний розрив у голосах, боротьба між ними обіцяє бути напруженою, а результати другого туру – малопрогнозовані. За словами народного депутата Ігоря Попова, «команда Порошенка напівприховано ставила на Вілкула, і це таке принципове Ватерлоо».
В Одесі у другий тур вийшли чинний міський голова Геннадій Труханов та підтримуваний владою Саша Боровик. У Львові у другому турі змагатимуться чинний міський голова, лідер «Самопомочі» Андрій Садовий та свободівець, екс-віце-спікер Руслан Кошулинський.
«Садовий не виграв у першому турі, і для нього особисто це тривожний дзвіночок. І тут влада свого досягла: він не показав себе повновладним господарем Львова», – зазначає Євген Магда.
Другий тур виборів міських голів запланований ЦВК на 15 листопада.
