Але бачу, якими неймовірними припущеннями і навіть інсинуаціями обростає ця історія, тому маю дещо пояснити.
Національно-визвольний рух “Правий сектор” включає в себе політичну партію “Правий сектор” і військове крило – ДУК. Функції Проводу НВР ПС досі виконував Провід партії, обраний на загальному з’їзді.
На конференції активу НВР “Правий сектор” 8 листопада, після якої Д.Ярош написав заяву про віставку, відбулося наступне.
Конференція була організована частиною членів Проводу, які виступають за перехід НВР ПС на жорсткий революційний шлях. Це не означає негайний штурм адмінбудівель, але означає відкрите визнання “Правим сектором” діючої влади нелегітимною, а сам рух ПС – єдиним легітимним представником інтересів української нації.
У “Правому секторі” немає жодного бійця чи активіста, який добре би ставився до нинішньої влади і не мріяв би про її усунення. Але особисто я вважаю такі декларації передчасними і шкідливими. Бо, по-перше, не можна викликати супротивника на бій, не підготувавшись і не накопичивши достатньо сил для перемоги, бо його перший удар може бути нищівний. По-друге, така позиція могла б виставити нас демагогами, по-народному – “балаболами”. Уявіть ситуацію: відбувається арешт відомого правосєка, і рух, зробивши амбітні заяви і маючи у своєму складі озброєних бійців, не звільняє одразу ж побратима силовим шляхом і не розстрілює прокурора чи суддю, які його ув’язнили. Хто поважатиме нас після цього?
І взагалі, такі декларації доречні лише для підпільної організації або для такої, що збирається одразу ж після їх проголошення перейти в підпілля. Підпільна боротьба – це теж один зі шляхів, але ж на конференції нічого про такі наміри не згадувалось.
Також на конференції був обраний провід усього Руху на чолі з Дмитром Ярошем, до якого, крім Провідника, увійшли ті кілька членів Проводу, які є прибічниками вищезгаданого шляху. Діючий же до цього склад Проводу, згідно задуму організаторів, є тепер виключно партійним і підпорядковується новообраному проводу НВР.
Учасники конференції проголосували за ці рішення, бо їм пояснили, що проведення конференції схвалено Провідником, а всі прийняті на ній рішення носять рекомендаційний характер і до затвердження Провідником у дію не вступлять.
Дмитро Ярош насправді знав про проведення цієї конференції і схвалив цей захід як такий, що має напрацювати робочі матеріали для майбутнього загального з’їзду. Він мав іншу думку, ніж її організатори, але не став втручатися, щоб не нав’язувати людям свій погляд і дати їм вільно висловитись. Він на конференцію не прибув, але надіслав листа, в якому висловив своє бачення подальшого розвитку руху і пропозиції щодо складу Проводу. Обидві його рекомендації організаторами конференції були проігноровані – хоча всі, крім одного, її учасники висловили Ярошу повну довіру і підтримку. Натомість на офіційному сайті НВР ПС з’явилося повідомлення про підсумки конференції з оголошенням у ньому складу нового проводу (не затвердженого ніким – ні загальним з’їздом, ні Провідником). Де-факто, організатори поставили перед Д.Ярошем вимогу – відтепер лише їх він має представляти, лише їхню позицію висловлювати.
Не стану приховувати і ще одну розбіжність у поглядах: “революційна” частина нашого Проводу схильна до толерування діяльності, близької до криміналу, яка допомагає вирішувати одномоментні проблеми, але шкодить репутації Руху в цілому.
Ці події, на мою думку, і спричинили заяву Дмитра Яроша про складання з себе повноважень Провідника НВР ПС. Вважаю, що він просто не хоче ні на кого тиснути, хоче, щоб люди визначалися самі.
Ця заява ніяк не пов’язана з політсилою “Укроп” чи іншими політсилами. Також вона ніяк не пов’язана з подальшими політичними планами Дмитра Анатолійовича.
Усі питають про “розкол”. Наразі ніякого розколу в ПС немає. Обидва бойові батальйони, медичний батальйон “Госпітальєри” і кілька партійних осередків вже оголосили, що єдиним своїм Провідником вважають Дмитра Яроша і відставки його не приймають. Звичайно, частина членства ПС дезорієнтована, їм потрібен час, щоб прийняти рішення, і це є абсолютно нормальним. Якщо з часом вони приймуть якесь інше рішення – оце і буде розкол. А наразі люди визначаються. Не потрібно панікувати, пришвидшувати події і поширювати плітки.
Наостанок кажу за себе: єдиним своїм Провідником вважаю Дмитра Яроша. Виконуватиму тільки його розпорядження, а за його відсутності – розпорядження заступника керівника партії друга Богеми (він не писав заяви про відставку, а усунути його з посади може тільки загальний з’їзд) – по партійній лінії, а по військовій – накази свого безпосереднього командира.
Якщо з часом членству не вдасться переконати Дмитра Яроша повернутися – я більше не пов’язую своє майбутнє з “Правим сектором”.
