Якби я був топовим корупціонером і мав вибір – бути президентом чи прем”єром – я би вибрав пост президента.
Причин багато, але основна така.
Коли прем”єр тирить гроші, то майже завжди це фіксується на папері: тендери, постанови, накази… Так що в умовах неврівноваженої громадськості і ворожої прокуратури діяти треба обережно. Є, звісно, і приємні гавані – на зразок “Ощадбанку” – але небагато.
А от якби я був президентом, то управляв би такими ж потоками грошей, тільки ніхто б їх не бачив.
Податкова-митниця-прокуратура-СБУ. У перспективі – судді. Мільярди. І не прикопаєшся, ніяких документів, ніяких безготівок, чистий кеш.
А “Укроборонпром”, чий бюджет проти бюджету армії – як слон проти мухи? Мрія.. А НБУ? Все секретно, таємничо і дуже-дуже дорого.
І це ще я смотрящих по міністерствах не рахував-)