Студентка чортківського медичного коледжу Сніжана Товарніцька розповіла у соціальній мережі, що на Борщівщині п’яний сусід напав на чоловіка і його дочку з сокирою. Сусіда вдалось якось вгамувати, ризикуючи власним життям. Проте наша міліція приписує сусіду-агресору 125 статтю ККУ і винним робить також постраждалого.
«Де правда чи можлива вона взагалі?»- запитала читачів дівчина.
Журналіст інтернет-газети «Про все» поспілкувався з авторкою допису. Виявилось, це на її батька і на неї особисто напав п’яний сусід Іван із сокирою.
Трапилась ця подія 4 липня 2015 року у селі Юр’ямпіль, що в Борщівському районі. Батько Сніжани – 42-річний Дмитро разом із сусідом Валерієм Вальо були коло трактора з обприскувачем на дорозі біля своєї домівки та Івана Дерешівського .
– Це була десь 21 година, під вечір,- розповідає Сніжана. Несподівано до них вибіг з лайкою п’яний сусід Іван Дерешівський. В руках він мав сокиру, почав бити по тракторі і по колесах. Підвипивший дебошир думав, що його обійстю можуть чимось зашкодити. Кричав про якусь отруту. Напевно, через зловживання алкоголем, у нього почалося помутніння свідомості або, як кажуть в народі «білка хапнула». Іван почав нападати на батька. Навіть декілька разів замахувався над головою Дмитра, цілячись в голову. Тато, відхиляючись, отримав декілька ударів по тілу, зокрема в праву сторону грудної клітки лезом сокири і в ліву руку вище долоні. Добре, що батько відхилявся, бо все б закінчилось трагічно. Я підбігла, коли п’яний Іван бив батька, почала кричати що викличу поліцію і навіть почала набирати номер на мобільному.Тоді він накинувся на мене і злапав мене за руку,а другою заніс сокиру над мною. Тато, помітивши загрозу моєму життю, підбіг до нас, відбив сокиру однією рукою, а другою вдарив по обличчю Івана відкритою долонею, дав йому підніжку. П’яний Іван упав з сокирою у руках на землю і батько ризикуючи своїм життям , захищаючи мене і себе, відібрав сокиру з допомогою односельчанина Сергія Гренчака, який надійшов на той момент.
Я викликала поліцію. Вони приїхали аж через годину, хоча дороги до нас дозволяють добратися за 20-30 хвилин. Сусід за цей час закрився і не пустив поліцію до себе. Це була субота. Ми дали письмове пояснення. У неділю до сусіда теж не потрапила поліція, бо просто не приїхала, хоча ми просили про це. У понеділок ми були на поліції і в судмедекспорта, написали заяву. Щоб не потрапити за грати, сусід найняв адвоката. Той порадив йому теж написати заяву на батька. Мовляв, нібито його батько побив. Насправді ж, Іван напередодні побився із своїм собутильником Мироном Ковбаса і мав синяк під оком. Тепер же товариш Івана, який «посадив йому синяк», свідчить, що це батько так його вдарив. Після скандалу сусід почав нам шкодити навмисне, а також погрожувати моєму дідові. Дід написав заяву у поліцію. З поліції прийшла відповідь, що ви перебуваєте з Дерешівським у неприязних стосунках і на тому все скінчилося.
На очній ставці між моїм батьком та Іваном, забіяка сміючись сказав, що немає бджіл і не буде чим відкупитися. Батько, приїхавши з поліції, сказав це дідусеві. Вони пішли глянути і побачили, що бджоли мертві.
Про мертвих бджіл це не знав ні дідусь, ні батько.
А звідки знав про це сусід Іван?
Ми переконані, що це він потруїв дідусеві бджіл і в нас тепер не має меду. Потруївши тридцять бджолосімей, Іван завдав великих фінансових збитків нашій родині.
Справу правоохоронці розслідували дуже поволі і надали таку саму відповідь, як і дідусеві, що ви перебуваєте у неприязних стосунках, тому немає доказів, хоча насправді доказ є: звідки сусід дізнався, що загинули бджоли?
У прокуратурі і в поліції запевняли нас, що Івану загрожує покарання за 115 статтею – «замах на вбивство».
Перед закінченням слідства слідчий Озимко Іван Гнатович перекваліфікував справу на 125-ту статтю – хуліганство. А згідно цієї статті до відповідальності можуть притягнути як Івана, так і мого не винного батька. Хоча мого тата багато разів викликали в поліцію, робили відтворення, а забіяку-сусіда ні. Також брали аналіз крові чи дійсно кров батька на футболці, а також взяли відбитки пальців на сокирі і сказали, що немає на ній жодних відбитків пальців ні Дерешівського, ні мого батька.
Але ж на очній ставці між Дерешівським і моїм батьком він не заперечував, що то його сокира і він мав її в руках.
Прокуратура передала справу у суд. Перекваліфікація статті викликає у нас обурення. У суд батько не з’являється, тому що його можуть притягнути до відповідальності.
-Де ж та справедливість і нова хвалена поліція?- запитує розчарована Сніжана.
Інтернет-газета “Про все” буде слідкувати за розвитком цієї історії та інформувати читачів у міру поступання інформації.