Громадянська мережа ОПОРА представила результати опитування активних членів ОСББ з різних регіонів України щодо планів участі у Держпрограмі з енергоефективності в 2016 році, мотивів участі у ній та сумнівів щодо її ефективності.
Координатор житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі ОПОРА Тетяна Бойко зауважила, що найбільші перспективи скорочення споживання енерогоресурсів має житлово-комунальний фонд, за підрахунками різноманітних міжнародних організацій ця частка становить 50-60%. Близько 45% мешканців багатоповерхівок не усвідомлюють себе співвласниками майна і не розуміють, що ніхто окрім них не дбатиме про їхнє майно. Нині єдиною організаційно-правовою формою управління, котра допоможе здійснити заходи з енергозбереження, є об’єднання співвласників багатоквартирних будинків. Станом на сьогодні організованого господаря мають лише 10-15% багатоквартирних будинків. За даними Мінрегіону це 15 000 ОСББ, без урахування анексованого Криму та окупованих територій, з урахуванням – 17 000. Програма з Держенергоефективності насамперед спрямована на ОСББ.
Роман Марецький, начальник Управління державної експертизи Департаменту технічного регулювання енергоефективності Держенергоефективності України, повідомив, що з початку дії програми понад 100 тис людей скористалися «теплими кредитами» на суму більше 1,2 млрд грн, 428 млн грн уже відшкодовано. Серед них – мешканці 208 ОСББ, загальна сума позики яких становить 17,5 млн грн. Протягом 2015-2016 років ОСББ та ЖБК отримали понад 5,5 млн грн відшкодування. Також пан Роман наголосив, що популярність державної програми лише зростає та помічена позитивна динаміка серед більшості населення. Серед найпопулярніших заходів є заміна вікон на енергоефективні в місцях загального користування, теплоізоляція будинків, встановлення вузлів обліку та модернізація систем освітлення. Найбільшу активність у впровадженні таких заходів проявили мешканці Волинської, Львівської та Київської області.
Представник Держенергоефективності розповів і про зміни до законодавства, які наразі перебувають на етапі підготовки та перспективи подальшого розвитку: «Ми сподіваємось, що 2017 року Державна програма буде продовжена, розширений перелік банків, до яких можна буде звертатися за енергоощадними кредитами та поширення програми на управителів та ЕСКО».
Богдан Горобчук – кандидат соціологічних наук, менеджер з комунікацій житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі ОПОРА, презентував результати опитування «Чому активні ОСББ досі не взяли участь у Держпрограмі з енергоефективності?». Представник ОПОРИ розповів, що у лютому 2015 року було розповсюджено близько 3000 анкет через Ресурсні центри для ОСББ та інтернет-розсилки, а також опубліковано на спеціалізованих веб-ресурсах, але отриманих анкет, які надавалися до всебічного аналізу, виявилося 51. Проте показник репрезентує загальні тенденції серед ОСББ, оскільки в опитуванні взяли участь мешканці 19 великих та малих міст, розподіл за роком створення ОСББ також можна вважати репрезентативним.
Ключове запитання «З якої причини Ваше ОСББ досі не взяло участь у Держпрограмі?» було відкритим, тож вдалося зібрати вагомий перелік варіантів. Респонденти від ОСББ (82% із яких – голови правління) основну причину вбачають у неготовності власників квартир скористатися кредитним механізмом та низькій поінформованості про особливості програми. Разом із тим, чимало стейкхолдерів ОСББ мають особисте скептичне ставлення як до кредитного механізму, так і до самого формату Держпрограми. Однією з основних причин того, що співвласники досі не прийняли рішення скористатися «теплим кредитом», є порівняно низька поінформованість населення про саму програму. Шляхи покращення комунікації самі представники ОСББ бачать, передовсім, у поширенні історій успіху об’єднань співвласників, які уже скористалися «теплими кредитами». Також, відповідно до отриманих результатів, 60% респондентів планує, нехай і за додаткових умов, скористатися Держпрограмою в 2016 році. При цьому, найзатребуванішим заходом, яким би радо скористалися 38 із 51 респондентів є теплоізоляція стін, дахів або підвалів – тобто великозатратні заходи. Також досить затребуваними активностями є модернізація систем освітлення та заміна вікон в місцях загального користування, облаштування ІТП, встановлення регуляторів теплового потоку.
Микола Пасько, керівник відділу об’єктних продажів «Хенкель Баутехнік (Україна)», вважає, що основною метою ОСББ є утеплення приміщень, а саме – збереження тепла в новобудовах та впровадження інших підходів для старих будівель. У цьому випадку система скріпленої модернізації житла дає можливість ОСББ врахувати всі деталі під час роботи із застарілим житлом. Також Микола Пасько наголосив, що ОСББ потребують активної підтримки з боку сервісних та ресурсних центрів, які б допомагали на місцях, надавали б консультації.
Загалом система утеплення буде максимально ефективною, коли всі елементи теплової модернізації будинку будуть зроблені разом та правильно – додав експерт.
Представники ОПОРИ також наголосили, що з повним результатом опитування ОСББ, які досі не скористалися Держпрограмою з енергоефективності, можна буде ознайомитися невдовзі, після офіційної публікації.
За коментарями звертайтесь:
регіональний прес-секретар житлово-комунальних
та енергетичних програм
Громадянської мережі ОПОРА
Олеся Дзьоба
тел.: +38 098 390 32 88
