Стажування за кордоном стали одним з видів мейнстриму та заполонили наше сьогодення. Студентка одного із тернопільських вишів, Ірина Григорчук, брала участь у програмі соціальних стажувань “Global Citizen” від міжнародної громадської організації AIESEС та поділилась своїми враженнями.
Чому ти вирішила обрати стажування від AIESEC?
Власне, я приєдналась до організації ще у вересні 2014 року, і з першого дня мого перебування тут, я марила поїздкою на стажування, адже розуміла, і бачила на живих прикладах який це неймовірний досвід. Так як я студентка філологічного факультету ТНПУ, і вивчаю англійську мову як другу спеціальність, я завжди була надзвичайно зацікавлена можливістю отримати шанс вдосконалити розмовну мову. Відверто кажучи, перед поїздкою я мало думала про те, що мені прийдеться зібрати докупи всі набуті знання і нарешті заговорити. Та зараз, після стажування, я усвідомила наскільки легко насправді було розмовляти іноземною мовою і мимовільно розумію, що так сумую за спілкуванням англійською. By the way, за польською теж. Адже встигла вивчити базові речі цієї слов’янської мови теж.
Ще одна із сотень причин чому я вирішила поїхати на стажування – це досвід. І я його отримала. Отримала набагато більше, ніж очікувала. І повернулась мудрішою, свіжішою та щасливішою.
Як ти дізналась про організацію AIESEC?
Про організацію почула від знайомих, які раніше були її членами. Одного прекрасного дня зрозуміла, що використовую свій вільний час нераціонально, і потрібно знайти таке місце і таке оточення, яке б дало мені змогу розвиватися і бути корисною для суспільства. Як би там не було, та AIESEC дає безліч можливостей. Інколи так і хочеться поглинути все, та, нажаль, потрібно розставити пріоритети правильно, і обрати те, що тобі істинно потрібне. Коли ти насправді вловив суть організації, ти можеш робити нереальні речі тут. Варто лише трішки уважніше послухати свої внутрішні відчуття.
Як довго обирала проект? Чим він тебе зацікавив?
Зважаючи на деякі турботи з навчанням, я мала небагато часу для того, щоб знайти проект (за стандартними мірками пошуку стажувань в AIESEC). Тому за тиждень, відколи я подалась на нього, мені призначили інтерв’ю, яке я успішно пройшла і одразу ж взялася за оформлення візи в Польщу та інших необхідних документів. Хоча, зазвичай, краще, коли у тебе є трішки більше часу, тим не менше, головна роль в цій грі – твоя особиста, і все залежить лише від твого власного бажання і зусиль, а допомога збоку (у цьому випадку від AIESEC) завжди буде.
Мій проект «NGO» тривав, як здебільшого всі волонтерські стажування в AIESEC, шість тижнів. Мета проекту – допомогти розвитку недержавних організацій, беручи участь в заходах, які вони влаштовують. Перші три тижні я працювала в кооперації «Fajna», проводила презентації про Україну, а також інтерактивні уроки англійської мови для діток і брала участь в курсі англійської мови для пенсіонерів, де також була одним із вчителів. Останні три тижні я провела в затишному містечку Цешин – на кордоні із Чехією, де я жила і працювала в школі неформальної освіти «Emil». Там я брала активну участь в навчанні, проводила час з дітками, навчаючи їх англійської мови.
Скільки приблизно обходиться таке стажування? Яка вартість самого проекту?
Найкраща річ в стажуванні – це те, що воно не вимагає великих витрат. Адже проживання забезпечується, а це величезний плюс. Що стосується харчування, то на моєму проекті забезпечувався обід. Часто люди, в яких ми працювали чи жили, влаштовували нам «культурну програму», пригощаючи традиційними стравами в тих чи інших закладах чи показуючи нам цікаві місця поблизу, беручи витрати на себе, намагаючись проявити гостинність своєї країни на найвищому рівні. Те, на що я витратила власні гроші – лише організаційний внесок в AIESEC, витрати на оформлення візи та інших документів, автобус туди/назад. Решта залежить лише від кожного особисто – посиденьки в різних закладах, подорожі та шопінг.
Які б ти дала три поради майбутнім стажерам?
1. Стукай – тобі відкриють. Якщо раптом не відкрили тут, то озирнись – навколо безліч дверей. Не роби з мухи слона, це не кінець життя. Будь сміливим та впевненим, не бери все надто близько до серця. Слухай себе.
2. Не втрачай жодної можливості. Можливості поїхати чортзна-куди, заговорити з незнайомцем чи просто спробувати смачного домашнього вина. Час іде, а ти тут, в іншій країні, за сотні кілометрів від дому, проводиш його абияк? Не треба так.
3. Веди щоденник та роби безліч фото. Хай би яка б там в тебе не була хороша пам’ять, а вражень ти отримаєш неймовірну кількість, повір. А папір і камера пам’ятатимуть краще.
Якщо Вас зацікавила розповідь Іри, і Ви також бажаєте поїхати на стажування, отримати незабутні враження та неоціненний досвід, організація AIESEC може перетворити ваші мрії в реальність!
Реєструйтесь на програму соціальних стажувань “Global Citizen” https://goo.gl/m0ONnD та ми надішлемо тобі необхідну інформацію!
Вирушай на зустріч новим горизонтам!