— У ньому я спробував поєднати (або порівняти) протилежні почуття і асоціації, зіштовхнути дві величні культури, два одвічних почуття, два найдавніших покликання людини. «Фріклектика + 18» – то дослідження підсвідомого злиття у сприйманні прадавньої карпатської етнічної культури із масовою заграничною культурою видовищ, і не тільки.
За інструмент митець обрав гуцульські пічні кахлі, керамічні плитки. За його словами, вони представляють собою наївно-фантастичне кольорове мереживо, химерне зображення побаченого, почутого вмілими карпатськими майстрами. До речі, серед них були й так звані «сороміцькі» зображення еротичного характеру. Їхні сюжети, на думку художника, здатні вражати і хвилювати не менше, ніж так само наївно-фантастичні блокбастери Голівуда, або японське аніме для дорослих (Хентай)…
— Чом би не поєднати їх, так само як продукти, музику, речі, технічні засоби — все те, без чого ми не уявляємо повноцінного життя. Якщо чесно, то скільки в нашому житті справді українського продукту? — звертається до глядача митець. — Можливо, зливши воєдино (або порівнявши) ці дві протилежні естетики, в нашому сприйнятті побільшає українського візуального продукту, зруйнуються канони «модно – немодно», «смак – несмак»… А втім, – судити вам.
