Якби лісу не торкалася людська рука, не ходила туди людина, він виглядав би так, як тут, – говорить начальник наукового відділу ПЗ «Медобори» Ярослав Капелюх. Водночас основною проблемою природного заповідника «Медобори» головний спеціаліст відділу лісового та мисливського господарства, охорони і захисту лісів Тернопільського ОУЛМГ Ігор Гуменюк називає те, що він здебільшого створений на базі лісів, де відбувалися господарські заходи: здійснювалася посадка лісокультур, догляд за ними та проводилися суцільні рубки у лісонасадженнях. – За 20 років, відколи дані ліси були віднесені до заповідання, тут відмовились від більшості рубок, в тому числі і санітарних рубок, замінивши їх реконструктивними рубками. Але все ж таки в силу природних змін клімату, зменшення кількості опадів та антропогенного впливу, на сьогодні, відбувається певний природний відпад окремих порід в першу чергу ясена звичайного, сосни європейської, берези та інших, який накопичується, – продовжує тему Ігор Гуменюк. – І перед науковою установою стоятиме питання, що з цим робити в межах густозаселеної Тернопільщини. Виходом може бути, переформування насаджень у багатоярусні, різновікові зі складною просторовою структурою екосистеми. Винятком є реліктовий осередок бучини, який перебуває в зоні абсолютного заповідання природного заповідника. Дана ділянка з півторавіковою історією, власне, слугує прикладом того, як і що потрібно заповідати. Дане реліктове насадження формується вже природним шляхом. Тут є буки, які то тут, то там лежать уже більше десятка років, а поряд зростають їх молоді наступники до 3-4 метрів заввишки, які проросли з їхнього насіння. Характерною є і надмірна густота молодого насадження. Різновікове насадження складної просторової структури є прикладом стійкості насаджень. Природа відбере своє – залишаться сильні, які заберуть життя у слабших. І такий ліс на цій ділянці, будемо сподіватись, буде завжди, повідомили “Про все” у прес-службі Тернопільського ОУЛМГ
