Так, саме дров. В Україні діє заборона на експорт лісу-кругляка і за документами всі ці вагони везуть в Європу саме дрова. Голова ВО “Голос” Ростислав Гудзiнський зробив ці знімки 8 жовтня 2016 року в Івано-Франківську. Масштаби нелегальної вирубки настільки колосальні, що поїзди чекають своєї черги, щоб відправитися в Європу, утворюючи затори на вокзалах.
Більше 2 років суспільство чинить опір знищенню українських лісів: було багато акцій протесту, багато викриттів у ЗМІ, мільйони українців обурюються в соціальних мережах, а прогресу – НУЛЬ! Цинічна банда тільки нарощує обсяги вивозу лісу за кордон і плювати на всіх нас та банда хотіла!
Як відомо, 24 листопада Порошенко пообіцяв лідерам ЄС скасувати заборону на експорт лісу-кругляка. Тобто, тепер вже відкрито будуть нищити українські ліси.
Президент Петро Порошенко під час саміту Україна-ЄС в Брюсселі повідомив, що має намір ініціювати скасування мораторію на експорт необробленої деревини, сказав президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер. “Я був радий тому, що український президент висловив намір зняти заборону на експорт деревини. Це було наша умова. Як я розумію, це буде зроблено протягом наступних декількох тижнів, що дасть нам можливість надати наступний транш на 600 млн євро макрофінансової допомоги з нашого боку”, – сказав Юнкер на спільній прес-конференції з президентом Європейської Дональдом Туском і президентом України Петром Порошенком.
У 2015 році експорт лісоматеріалів в необробленому стані приніс українській економіці 345 млн доларів валютних надходжень, або 0,9% загальної виручки від експорту. Ця цифра абсолютно непорівнянна з масштабом втрат: за оцінками експертів, безконтрольна вирубка лісів на Заході призвела до зменшення показника лісистості з 16% у 1996 році до 11% у 2015 році/ Для досягнення оптимального рівня лісистості 20% в Україні сьогодні потрібно висадити нові дерева на території площею близько 2,5 млн га, пише dt.ua
Більш того, стрімко погіршується і якість лісових ресурсів. Сьогодні найбільшу площу в лісових насадженнях займають молодняки (45,4%) і середньовікові насадження (37,7%), а достигаючі та стиглі деревостани становлять лише 10,1 і 6,8% відповідно. При існуючих темпах вирубки Україна в недалекому майбутньому зможе експортувати хіба що пні. Проблему погіршує ще й те, що з усієї виробленої деревини вивозиться за кордон найбільш якісна. Тобто на експорт іде переважно необроблена сировина першого сорту (це понад 70% річного обсягу всієї заготовленої деревини). Натомість для внутрішньої переробки здебільшого доступна деревина лише другого і третього сортів — частка такої сировини в загальному обсязі внутрішньої переробки приватними компаніями становить приблизно по 80–90% для обох сортів. Тобто ми опинилися в парадоксальній ситуації, коли низькоякісні лісоматеріали йдуть на закриття паливно-енергетичних потреб. Водночас будівельні компанії купують напівфабрикати з деревини, наприклад брус, у країнах ЄС. При цьому не є таємницею, що ці товари виготовлено з… українського лісоматеріалу.
У таких умовах парламент вирішив обмежити експорт необробленої деревини. Відповідним законом передбачено запровадження терміном на десять років мораторію на експорт лісоматеріалів у необробленому стані, а також прийняття і здійснення комплексної програми стабілізації та розвитку лісопереробної галузі. Супроводжуватися вона має подальшим обмеженням споживання лісоматеріалів з боку внутрішніх підприємств деревообробки. Мораторій набув чинності з 1 листопада 2015 р. для всіх видів деревини, крім сосни, щодо якої обмеження почнуть діяти з 2017 р.
Варто зазначити, що за вже усталеною “українською традицією”, крім громадянської турботи про суспільні інтереси, за запропонованими депутатами ініціативами може стояти і суто підприємницька зацікавленість у їх впровадженні. Як, наприклад, із вимогою про заборону вивозити необроблену деревину з транспортною вологістю більш як 22%. Адже потенційним вигодонабувачем від запровадження цієї норми є один з ініціаторів закону — Остап Єднак, дружина якого співволодіє підприємством “Інтервудкоммерц”, що здатне “підсушити” свіжу деревину до визначених відсотків і залюбки розширить свою клієнтську базу. Та й істеричне протистояння багатьох зацікавлених сторін свідчить про те, що запровадження мораторію було зумовлене не так турботою про розвиток деревообробних і переробних підприємств, як спробою переділу ринку на користь нових гравців. Але міжнародна спільнота, яка не цікавиться такими пікантними подробицями українських державних рішень, також неоднозначно сприйняла запровадження мораторію. Очевидно, що в світлі взятого курсу на євроінтеграцію такий крок викликав стурбованість у наших західних партнерів. Відбувалося це переважно через відсутність офіційної позиції Києва. Україна чітко усвідомлює свої права та зобов’язання в межах СОТ, Угоди про ЗВТ з ЄС та інших угод про вільну торгівлю щодо незапровадження нових мит та обмежувальних заходів у торгівлі. Але не варто забувати, що ніде у світі лібералізацію міжнародної торгівлі не сприймають як самоціль. Головною метою є все-таки поліпшення добробуту в країнах світу. Тому обґрунтоване і мотивоване запровадження захисних заходів у торгівлі на тимчасовій основі можливе. Варто також загадати світовий досвід щодо запровадження подібних заходів. Класичний приклад — Канада, де на законодавчому рівні заборонено експорт необробленої деревини, риби тощо. І саме ці обмеження увійшли до Угоди про вільну торгівлю між Україною та Канадою, яку щойно було укладено. Тобто увесь світ, у тому числі й Україна, такі обмеження сприймають.
Спробуємо проаналізувати міжнародне законодавство. Ситуація в нашій лісовій галузі є достатньою підставою для ухвалення закону про тимчасове обмеження експорту лісу. Така позиція ґрунтується на положеннях ГАТТ 1994, зокрема статей: — XI:2(а) щодо можливості запроваджування країнами — членами СОТ тимчасових заборон чи обмежень експорту товарів з метою попередження чи послаблення критичного дефіциту товарів, що мають вагоме значення для країни-експортера; — XX(g) щодо можливості країн — членів СОТ вживати заходів, що стосуються збереження природних ресурсів, які вичерпуються, якщо такі заходи застосовуються разом з обмеженням внутрішнього виробництва чи споживання. Тобто положеннями угод про вільну торгівлю також передбачається можливість запровадити обмежувальні заходи в торгівлі з міркувань безпеки, загрози життю та здоров’ю населення, екології, культури тощо. З іншого боку, слід визнати, що процедура запровадження цього заходу, на жаль, відбулася з грубим порушенням принципу транспарентності. Так, країни — члени СОТ зобов’язані завчасно інформувати міжнародну спільноту про прийняття нових законів чи будь-яких змін до існуючих законів та інших нормативно-правових актів, що істотно впливають на торгівлю. Незважаючи на звернення парламенту до уряду з проханням офіційно поінформувати СОТ і торгово-економічних партнерів України про суть і цілі запровадження мораторію, профільні урядові структури грубо порушили дотримання принципу транспарентності. Внаслідок цього завдано відчутного удару по міжнародному іміджу України як надійного і передбачуваного торговельного партнера, а іноземні ділова й урядова спільноти залишилися в інформаційному вакуумі. Більш того, у відповідь на питання стурбованих іноземних партнерів з вуст деяких наших урядовців часто лунають запевнення, що запровадження мораторію є простим непорозумінням, яке невдовзі буде скасоване. Зрозуміло, що з часу прийняття рішення про мораторій уряд відчуває певний тиск з боку офіційного Брюсселя. Представники Словаччини, Угорщини, Румунії та Польщі регулярно порушують питання скасування обмежень на вивезення лісоматеріалів з України. Зрозуміло, адже від цього потерпає їхній деревообробний бізнес.
У таких умовах уряду варто невідкладно звернутися до Єврокомісії з пропозицією розглянути можливість організації спільних проектів щодо вирішення цих проблем. Не секрет, що існування контрабандних схем вивезення з України лісу було б неможливим без участі митників з європейської сторони. До речі, в переговорах можна апелювати до результатів економічного моделювання фахівців Державного науково-дослідного інституту інформатизації та моделювання економіки. Вони підрахували, що закриття експорту лісу допоможе скоротити обсяги його вирубки в Україні на 38,2%. Натомість ціни на лісоматеріали для деревообробної галузі впадуть у середньому на 8%. Утім, від простої заборони експорту лісу становище вітчизняних деревообробників поліпшиться незначно: обсяги виробництва продукції з деревини зростуть лише на 0,18%, її експорту — на 0,44%. Більш ефективно на позитивну динаміку деревообробної промисловості України вплине зростання доступу до передових технологій деревообробки й іноземних інвестицій. У такому разі виробництво продукції з лісоматеріалів зросте на 9,6%, експорт — на 22,4%. Відтак, слід потурбуватися і про забезпечення умов для зростання доступу в українських деревообробників до провідних світових технологій. Серед іншого, цьому може допомогти звільнення закупівлі іноземного деревообробного обладнання від оподаткування податком на додану вартість і стягнення імпортного мита. До речі, законопроекти з такими ініціативами вже зареєстровано — №2617 і 2618. Їх ухвалення стане істотним доповненням до мораторію на експорт лісу. Адже в умовах, коли відсотки за лізинговими операціями на поставки обладнання сягають 28% в гривні і 16% в доларах, інших можливостей розвитку деревообробного виробництва просто немає. Однак усе треба робити комплексно, лише тоді виробник буде забезпечений сировиною, а діалог із зовнішніми партнерами буде прозорим і конструктивним.
