Відомий телеведучий Майкл Щур завітав вчора до Тернополя. Спочатку він описав враження від нашого таксі.
А потім сподобав собі “Старий млин”.
Перед зустріччю з тернополянами організатори повели його якогось дідька на УХ-радіо, яке ніхто не слухає з нормальних людей ще з 2009 року через інформаційні маніпуляції на користь Сергія Надала, партії “Свобода” та надзвичайно неякісного музичного репертуару. Про враження від ефіру нічого доброго не чути. Ну, можливо, самі радійники щось напишуть. Майклу ж запам’яталось інтерв’ю дурнуватим питанням: “Чим би ви хотіли зайнятись перед смертю?”…
Бажаючих послухати зірку у “Бункермузі” забракло місця. Були навіть такі тернополяни, які прийшли на жартівливого ведучого з немовлятами. Спочатку це було смішно, а за пів години лекції уже заважало нормально послухати, а лектору – ділитись роздумами. Проте, батьки не доганяли…
По ходу лекції Роман Вінтонів мало нагадував свого жартівливого персонажа Майкла Щура. Скоріше він як реальний у житті журналіст прочитав людям актуальну лекцію «Безпека життєдіяльності у соцмережах». Але щоб тернополяни звернули увагу на цю тему використав елементи з образу телезірки.
Звичайно, було б й не правильно, якби він не експлуатував розкручений образ “канадського журналіста”. Проте, чогось нового для журналістів лекторне повідомив. Усі, хто цікавиться даною тематикою, могли б почитати інформацію в інтернет-мережі. Лекція була скоріше для “чайників”, які прийшли подивитись на телезірку. Тому не дивно, що дуже мало було дотепних питань, не говорячи вже по суті лекції. Тернополяни й далі, як вівці, питали про кумирів та ідеальні ЗМІ, яким довіряє лектор, що означають теоретичні поняття націоналізму для Майкла Щура чи Романа Вінтоніва і навіть прозаїчне – “де моє пиво”. Зрозумівши рівень аудиторії, лектор почав віджартовуватись, а з особливо настирливих – відверто кепкувати.
Лекція коміка нагадувала нещодавню презентацію львівського журналіста Остапа Дроздова – до всієї інформації у соцмережах, телебаченні чи газетах треба підходити критично, пробувати аналізувати, не сприймати “за чисту монету”, намагатись зрозуміти кому це вигідно…
Наприклад, журналіст обговорив тему з Приватбанком. Як виникає паніка. Для чого? Хто на цьому заробляє…
Ну і, звичайно, намагався по-максимуму жартувати, щоб лекцію почуло, а згодом переглянуло якомога більше людей, поширили її в соцмережах )))
