Назва поеми цілком прозорий натяк на народну «Думу про втечу трьох братів з города Азова; із турецької неволі – про козаків Павлюка, Василя Томашина і Сахна Черняка».
Намагаючись врятувати молодого безумця, що їде з ними добровільно на страту, Томиленко і Павлюк апелюють до здорового глузду, до почуттів Сахна Черняка, а той обурюється поведінкою двох братів, старшого і середульшого, що залишили молодшого «на безхліб’ї», «безвідді» та «на бездорожжі». Томиленко на репліку Черняка: «Я що за вами пішки буду бігти по цій дорозі, як той менший брат» відповідає: «Оце сказав! Ми ж не брати азовські. Якби ми із неволі утікали, то я тебе на плечах поніс. А ми не із неволі, ми у смерть. Тому й не хочем брать тебе з собою».
Герої обох дум знаходяться на різних полюсах морального вибору: честь чи безчестя, шляхетність чи ницість, самопожертва чи підлість.
Початок вистави о 19 годині.
Довідка
Черкаські актори збирають кошти на відновлення свого театру, будівля якого згоріла 1 липня 2015 року. Згодом стало відомо, що загоряння відбулося на третьому поверсі театру. Загорілося глядацьке крісло. Близько 20 хвилин колектив намагався загасити пожежу власноруч, однак не справившись із вогнем, викликав рятувальників. Потім пожежу гасили кілька годин. Сцену вдалося врятувати завдяки протипожежній завісі. Однак зал повністю вигорів, впав дах театру, згоріли другий і третій поверхи.
