МВФ зобов’язує Україну до кінця травня ухвалити закон про обіг сільськогосподарських земель. Позаяк із наступного року основне національне багатство має стати предметом торгів, рекомендує активніше роз’яснювати громадськості «переваги» реформи. Ґрунт для такої пропаганди майже дозрів — зубожілих власників паїв значно побільшало. Отож, сподіваються міжнародні лихварі, знайдуться охочі, передусім серед самотніх людей похилого віку, обміняти свої земельні наділи на тимчасове благо — невелику грошову винагороду. А там уже як буде…
Проте соціологічні дослідження засвідчують, що більшість пайовиків на той ярмарок не поспішатимуть. Навпаки, усвідомлюючи істинну ціну землі-годувальниці, мають намір господарювати на ній самі чи у спілці з родичами, сусідами.
Саме так вирішили зробити і власники паїв із Крогульця та Нижнього Нижбірка Гусятинського району, та наразилися на непередбачену перешкоду — виявилося, що агрохолдинг «Мрія» не збирається «з’їжджати» з їхньої землі. Бо терміни оренди продовжено… самими ж пайовиками. Принаймні про це свідчать начебто їхні підписи під договорами.
Обурені масовим фальшуванням (в обох селах майже три сотні орендодавців) селяни звернулися до правоохоронних органів, аби розслідували аферу — численні підробки підписів працівниками «Мрії». Поки що результат не відомий. Водночас, аби вирватись із «земельного рабства», пайовики оскаржують дії агрохолдингу в Гусятинському районному суді. Проте судові засідання відбувалися мляво, не раз переносилися…
— Дотепер фіналу ще нема, наша земля залишається у чужих руках, — нарікає староста села Крогулець Василь Ангелюк. — Хоча заплатили пайовики по 2-3 тисячі гривень за призначену судом почеркознавчу експертизу, досі чекають її висновків. А «Мрія» не чекала — як завесніло, знову засіяла, по суті, самовільно захоплені кілька сотень гектарів. Отже, латифундистам — нові прибутки, а селянам — лише збитки.
Михайло ЛЕВЧУК, Тернопільська область,
“Сільські вісті”