Вкладені в тернопільський аеропорт мільйони гривень нині послужили лише двом персонам в Україні: двічі прилітали на наше летовише Петро Порошенко та Володимир Гройсман. Жодного авіарейсу досі так і не запустили.
Відомий тернопільський бізнесмен, який зробив свій статок у 90-х роках “човниковим бізнесом”, розповів історію, яка пояснює, чому наші заможні люди не хочуть користуватись послугами аеропорту.
Це трапилось на злітній смузі тернопільського аеропорту в середині 90-х, коли економіці України не дали впасти “базарники”. На єдиний у тижні рейс до Стамбула зібрались “вершки” тодішнього файного міста. Старенький літак помістив усіх бажаючих заробити чергових 20-25 тисяч баксів за рейс. Диспетчер дає дозвіл на зліт. У цей час працівник аеродрому обкошував траву навколо ліхтарів по при злітній смузі. Обладнання – коса класична. Погода так собі, накрапує дощик і косар натягає на голову капюшон плащ-палатки. Починає косити траву. У цей момент старенький “Як-40” вирулює на зліт з цієї самої смуги.
Диспетчер дає команду звільнити смугу. Дядько відходить метрів на 25-30 стає і починає спостерігати за літаком. Капюшон на голові, в руці коса. Літак котиться повз, косар привітно махає екіпажу. Пасажири в літаку, які бачать махаючу фігуру потехеньку мліють…
Пілот:
– Диспетчер, скажіть своєму косареві – нехай хоч ту косу покладе, поки у нас забобонні пасажири через люки не повистрибували!
Після цієї історії, кажуть, тернопільські бізнесовці, які літали в Туреччину за товаром, перестали користуватись послугами нашого аеропорту, бо щось тоді ніхто так і не заробив…
