Роздуми про важливе
Сьогодні наша Церква та весь християнський люд відзначають це велике і радісне свято. Задумуючись над його духовною суттю, хочу запропонувати вам, дорогі друзі, кілька думок з приводу цієї події, хоча добре розумію, що повністю осягнути обмеженим людським розумом складну і таємничу природу цього Таїнства ми не зможемо, оскільки це промисел Божий. Починаючи свої розважання, хочу поставити кілька важливих запитань і відразу ж спробую давати на них відповіді. Давайте з’ясуємо: для чого, з якою місією прийшла на світ ця маленька дівчинка? Відповідь однозначна: вона народилася для того, щоб стати Божою Матір’ю, привести у світ Ісуса Христа – Спасителя світу. А що далі? Далі виникає ще одне запитання: від яких батьків народилася ця довгоочікувана дівчинка? Відповідь теж не є складною: від Йоакима й Анни і, зокрема, тих які були безплідними й похилого віку. Хоч для тих людей, які читають Святе Письмо і обізнані з книгами Старого чи Нового Завітів, добре відомо, що Бог всемогутній, і те, що неможливе у людей, можливе у Бога. Так було з Авраамом і Сарою, Елканою й Анною, Захарією та Єлисаветою – батьками відповідно Ісаака, пророків Самуїла, Івана Предтечі. Однак для глибшого з’ясування суті поставимо ще одне запитання: «Скажіть, будь ласка, чому Бог для цієї важливої справи вибрав оцих, уже старших за віком людей?» Звичайно, перша відповідь може бути приблизно такою: цього хотів Господь, Це, звісно, правда, однак не забуваймо про ще одну дуже важливе річ, а радше тезу, взяту із Святого Письма: «Бо вони були святими і праведними». Іншими словами, ці вибрані люди постійно перебували в контакті з Богом, у молитві, пості, в покорі, смиренні, у твердій вірі в Боже змилування над ними. І що найголовніше – всі вони, благаючи Господа послати їм дітей,обіцяли (і свою обіцянку дотримали) віддати їх на службу Богові. Очевидно тепер зрозуміємо, у чому полягає вибраність і здатність навіть у похилому віці народжувати дітей. І то яких дітей! Народжені від цих праведних батьків діти стали світилами для всього людства. Зрозуміло, що в цьому ділі теж був палець Божий.
З цього приводу виникає ще одне запитання: «Чому саме у цих батьків народилися такі діти?» Відповідь можемо дати словами із книги «Буття», у якій Господь, обіцяючи Ісаакові розмножити його потомство і благословити його всяким добром, зрозуміло сказав: «За те, що Авраам послухав мого голосу й зберігав мої приписи, мої заповіді, мої постанови та мої закони» (Бут. 26, 2-5). Це ж саме можна сказати і про інших щасливих батьків з біблійної історії, які постійно виконували Божі заповіді, щиро молилися, постили і дякували Богові за подарованих їм дітей.
А тепер проведемо «паралель» на сьогоднішній час, на людей, зокрема на батьків. Чи можемо з певністю сказати, що більшість із них виконують Божі приписи і закони, як це робили Йоаким та Анна чи інші? Чи знаємо, скільки зла і важких гріхів допущено у сучасних сім’ях, подружжях? Скільки вчинено випадків дошлюбної нечистоти, подружніх зрад, абортів, образ, кривд. Скільки-то поганих слів, прокльонів звучить у наших домах, які нещадно руйнують благодатну атмосферу в родинах; скільки пропущено молитов, літургій, сповідей, святих причасть; скільки зневажено постів, ікон, хрестів, храмів нашими предками або й нами самими. Скільки людей сьогодні перебувають у злобі, тривалому гніві, непрощенні, у гордості, зухвалості, скупості, нестриманості. Застановімося, можливо, саме тому й пожинаємо сьогодні ці гіркі плоди. І через те не народжуються нині не лише такі великі постаті, але часто приходять на світ діти хворі фізично, розумово, морально або й зовсім не народжуються. Очевидно це стається тому що багато сучасних батьків не наслідують цих праведних богоотців, а чинять як Адам і Єва, котрі, не послухавши Бога, а когось іншого, злого, порушили Божу заповідь і стягнули прокляття на все людство.
Нехай це Різдво Пресвятої Богородиці допоможе нам замислитися і над своїм приходом у цей світ, народженням наших дітей і онуків. Подумаймо, що ми особисто зробили для їхнього народження та гідного християнського життя. Саме у цьому нас переконує псалмоспівець: «Щасливі ті, що їх дорога бездоганна, що ходять за Господнім законом!»

О. Орест Глубіш

Напишіть відгук