Взагалі-то окремі кроки з просування України у світі державні органи зробили. Наприклад, за рішенням Міжвідомчої комісії з питань популяризації України при Міністерстві інформаційної політики, були сформовані фокус-групи з іноземців і проведено дослідження, що саме знають чужинці про нашу державу і як вони хочуть бачити Україну. Їх результати дали можливість розробити продукти,які можуть бути цікаві мешканцями інших держав. Міністерство інформполітики спробувало розвивати іноземне телевізійне мовлення «Ukraine Tomorrow», яке транслюється на декілька країн – Польщу, Молдову, Грузію, Болгарію. На каналі CNN, який дивиться увесь світ, запущений ролик про Україну. Чим не нагода коротко розповісти про Україну і зміни, які в ній відбуваються? Друкуються книги для іноземців, які розповідають про героїзм наших солдатів і офіцерів у війні на Донбасі. Оголошено конкурс на розробку «бренд-буку» про Україну.
Проте системних рішень, як створювати і просувати позитивний імідж України за кордоном, у центральних органів влади немає досі.
Так, іноземці, як показують соціологічні дослідження, відвідують і хочуть дедалі більше відвідувати Україну. Але наша влада не може послати їм стійких і переконливих месиджів – відвідуючи Україну, охоплену воєнними діями на сході, ви почуватимете себе в безпеці. В цьому корисним є досвід Ізраїлю, який вже шість десятиліть воює з Палестиною, проте цю державу відвідує все більше й більше іноземних туристів.
Так, за індексом глобальної конкурентоспроможності Україна за останній рік просунулася на чотири пункти вгору, проте все ще займає 81 місце серед 137 країн. А на такі рейтинги звертають увагу іноземні інвестори, приймаючи рішення – інвестувати чи ні значні суми коштів в економіку України. Тому й не дивно, що за рівнем залучення іноземних інвестицій Україна знаходиться серед африканських країн.
Під час засідання Комітету Верховної ради з питань європейської інтеграції, присвяченого формуванню державної стратегії позиціонування України у світі раціональну думку висловила віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе:
– Зважаючи на обмежений ресурс для створення і позиціонування іміджу України у світі, ми мали б найбільш ефективно його використовувати. Маємо бути присутні у світових медіа, які мають велику і серйозну аудиторію. Росія витрачає шалені ресурси, гнучкість та винахідливість, щоб зруйнувати так складно вибудовуваний міжнародний імідж України. За результати різних досліджень, вона продукує від третини до половини фейкової інформації, продовжуючи творити з України образ ворога, виносить цю комунікацію у світ, щоб підтвердити свою тезу: Україна – неуспішна держава, яка знаходиться в хаосі, не може дати собі раду. Тому не потрібна конкуренція між відомствами, а нам треба навчитися бути разом, знаходити компроміс, координувати свої зусилля, щоб гідно відповісти на ці виклики. Я вважаю, що держава ще не використала всіх можливостей для цього, не налагоджено достатню співпрацю між Верховною радою і урядом, співпрацю з громадськими організаціями, бізнесом, міжнародними організаціями…
Гаразд, Україна може похвалитися поодинокими, успішними закордонними проектами у сфері освіти і культури, знаннями наших студентів, які навчаються у відомих університетах світу, виступами спортсменів, хорових чи танцювальних колективів і т.п.. Ще більш виразні і позитивні штрихи до її іміджу додають наукові здобутки. Факт більш ніж переконливий – робот СОКО, винайдений недавно у Львові, увійшов до Топ-10 винаходів у світі. Отож розум українців якнайкраще просуває Україну у світі. Але досвід показує, що нереально якимось одним чи декількома проектами, напрямками, нехай і вельми успішними, повністю змінити імідж України у світі. Адже вони, по суті, здобувають малі аудиторії.
– Це має бути системна стратегія, – переконує народний депутат, секретар Комітету Верховної ради з питань європейської інтеграції Олена Сотник. – І питання номер один – захист наших економічних інтересів. Ми втратили великий російський ринок, але за три роки війни майже нічого не зробили для переорієнтації виробників на інші ринки. А треба відкривати торгово-економічні представництва України, проводити виставки, інформування для іноземних партнерів і покупців і показувати їм конкурентні переваги нашої продукції. А що заважає нам це робити? На відміну від інших країн, в українських політиків є погана традиційна риса – виносити внутрішні чвари і протиріччя назовні, невиробленість спільної позиції у багатьох питаннях. Друга проблема – внутрішньополітична. Це – відкат в реформах, зокрема в актикорупційній. Європейський союз дав нам безвізовий режим під одне із зобов’язань – провести антикорупційну реформу, а у Верховній раді двоє народних депутатів реєструють законопроект, як вбити антикорупційний суд. Ми довго зволікали з ухваленням освітньої, медичної реформи. Міжнародна спільнота чекає від України системних змін в економіці, а їх немає. І тому одне із застережень Міжнародного валютного фонду – як Україна буде сплачувати борги в наступні роки в розмірі 9 млрд доларів.
Отож, українська влада має виробити чітку візію і детальний план, якою Україна має бути на карті Європи, як і з чим буде Україна конкурувати з іншими країнами, які наші інтереси у світі. А поки цього немає, то голос України у світі буде рідко коли почутий.
Роман ЯКЕЛЬ.
Квартирантка спокусилася на євро та золоті прикраси
