З 2 січня у Тернополі запровадили нові тарифи на проїзд у громадському транспорті. Ощасливи тернополян підвищенням проїзду на 1 гривню: 5 гривень – у маршрутці та 4 гривні – у тролейбусах. Щоб пом’якшити негативний ефект влада … задумала здерти з тернополян ще по 20 гривень за електронний квиток для проїзду за старими тарифами або мінімум 56 гривень ( плюс банківські послуги – вийде усі 70) за карткою тернополянина.
Все це бла-бла-бла про корисність нововведень розвіюється, мов туман, після спроб використання надалівсько-мединських благ у реальному житті.
Спочатку ми змушені були оплатити за проїзд 4 гривні, хоч нібито валідатор не працював. Звісно, квитків на руки ми не отримали.
Вчора нібито тормозило програмне забезпечення валідатора. Насправді стало зрозуміло, що водіям не вельми кортить обслуговувати пасажирів електронною новинкою.
Із перших висновків: тернополянин може хоч сотню гривень ставити на рахунок електронного гаманця, проте валідатори розміщувались у громадському транспорті з таким розрахунком, що кожен тернополянин мусить витратити зайвих 20 гривень, купуючи пластикову картку. А для чого це робити краянам у такий складний час? Чому не можливо без проблем отримати кілька квитків за свої кошти з єдиного електронного гаманця?