І дозволю собі не погодитися з Леонид Швец що обвалення рейтингу ґаранта відбулося по-Мальдівах. А ні. Воно почалося з дня обрання. Він нас надурив вже 100500 раз. І, найголовніше, він думає, що довкола дурні. Ну от з часу виборів: “я закінчу АТО…” І шо? Тільки от зараз. І не треба розказувати про сивину. В мене теж є. З останніх “приколів”: податок на виведений капітал. Різниця в три дні. Надурив. Нічого такого не хоче й не буде. Постійне самозбудження, як з декларуванням ГО статків. Категорично “проти”, але не так щоб дуже. Ну от для мене немає нічого нового. Петро Порошенко це постійна найобка. Вибачте, Пане Президенте, але це так. Сказати одне, пообіцяти, а зробити так, як треба. І в цьому його проблема. І саме він її автор. Він думає що дурить усіх довкола, а дурить сам себе. А все це причина безмежної жадібності. І самовпененості. А так не є.
Ну і от вона – фініта ля комедіа. Історія президентств нам це доводить. Перший недобув. Другий два рази був. Третій “від дзвінка до дзвінка”. І навіть більше дзвінка. Четвертий, “леґетимний” – недобув. Ось, п’ятий. Поки є. Але не треба нас дурити. А? Бо доля – це така іронія!
Роман Скрипін
