Чим молодші респонденти та чим вищий рівень їх доходів та освіти, тим більше вони підтримують ідею запровадження ЗНО замість вступних іспитів. Також, дещо вища підтримка спостерігається на Заході та серед тих, хто має досвід складання ЗНО (особисто або їхні діти/внуки), дещо нижча підтримка – на Сході та серед тих, хто не має відповідного досвіду.
Подібна ситуація спостерігається і щодо оцінок справедливості ЗНО: так, якщо 10 років тому лише 26% вірили, що ЗНО дозволяє більш справедливо оцінювати рівень знань вступників, то цього року кількість оптимістично налаштованих громадян склала вже 52%. Важливо, що у справедливість ЗНО набагато частіше вірять ті, хто складали такі іспити (70%), аніж ті, хто не мав подібного досвіду (45%).
40% вірять, що вступ до вищих навчальних закладів можливий без корупції (це майже вдвічі більше порівняно з дослідженням 2008 року – 22%). Більш того, 46% вважають, що запровадження ЗНО сприяє боротьбі з корупцією при вступі до вищих навчальних закладів (19% у 2008). Знову ж таки, оптимістів більше серед молоді та людей середнього віку, забезпечених та з вищою освітою, мешканців Заходу, а також тих, хто мав досвід складання ЗНО та в цілому його підтримує.
Майже половина опитаних (48%) вважає, що ЗНО створює рівні умови для вступу до вищих навчальних закладів для всіх, незалежно від матеріальних можливостей, тоді як 31% дотримуються протилежної думки, а кожен п’ятий – не визначився з даного питання. Цікаво, що у рівні умови для всіх більше вірять люди з середнім та високим рівнем доходів, аніж малозабезпечені та бідні, а також більше молодь, аніж старше покоління. Окрім того, 38% опитаних однозначно або скоріше переконані, що запровадження ЗНО підвищило якість середньої та вищої освіти в Україні (дещо частіше так вважають ті, хто мав досвід складання ЗНО), стільки ж – думають навпаки, чверть – не визначились.
•При цьому цікаво, що 45% респондентів все ж таки не виключають, що фальсифікації результатів ЗНО можливі (26% – не вірять в це, ще 30% не змогли дати відповідь). Скептиків більше було помічено серед мешканців Заходу, чоловіків, тих, хто не підтримує ЗНО. Цікаво, що серед батьків рівень недовіри до ЗНО дещо вищий, аніж серед тих, хто особисто складав тести.
Найбільшими перевагами ЗНО на думку опитаних є об’єктивнiсть оцiнювання за рахунок виключення людського фактору (32%), подолання корупцiї при вступi до вищих навчальних закладів (28%) та забезпечення рiвного доступу до вищої освiти незалежно вiд матерiальних можливостей абітурієнта (27%). Ще по 20-21% серед найбільших переваг відмітили наближення української освiти до європейських стандартiв освiти та пiдвищення ефективностi вiдбору студентiв до вищих навчальних закладів, 16% – пiдвищення якостi середньої та вищої освiти. 13% вважають, що ЗНО взагалі не має жодних переваг, кожен п’ятий – вагається з відповіддю.
В той же час, серед найбільших недоліків ЗНО опитані відзначають складнiсть та недосконалiсть тестів (31%), необхiднiсть у додатковому навчанні (29%) та частi змiни правил проходження тестів (26%). Кожен п’ятий до найбільших недоліків відносить поглиблення нерiвностi мiж звичайними та привiлейованими школами, ще 17% – падiння якостi шкiльної освiти, 16% – неможливiсть оцiнити творчi здiбностi учнів, 14% – недосконалiсть при системi оцінювання. Лише 5% опитаних вважають, що ЗНО не має жодних недоліків, кожен четвертий – вагається із відповіддю.
Більше половини (52%) тих, хто особисто або чиї діти здавали ЗНО, користувалися послугами репетиторів при підготовці до оцінювання, 43% – не користувалися такими послугами. Частіше за інших послугами репетиторів користувалися люди з вищим рівнем доходів та мешканці міст, тоді як у регіональному розрізі відчутних відмінностей по цьому питанню не виявлено.
41% респондентів підтримують рішення не проводити з 2018 року ЗНО з предмету «Російська мова», 35% – проти такої ініціативи, ще чверть – не визначились. Найбільшу підтримку дане рішення знаходить серед мешканців Заходу, селян, молоді (до 25 років), більш заможних, а також тих, хто в цілому підтримує ЗНО та мав досвід його складання або чиї діти планують вступ до ВУЗу найближчим часом. У свою чергу, найбільше опонентів на Сході та Півдні країни, серед найстарших та найбідніших осіб, а також тих, хто не підтримує і не складав ЗНО та чиї діти взагалі не вступатимуть до ВУЗу найближчим часом.
При цьому майже половина (47%) підтримує ідею запровадити обов’язковий тест ЗНО з предмету «Іноземна мова» (27% – проти, стільки ж – не визначились). Цікаво, що дана ідея більш популярна серед батьків вступників, міського населення, та більш заможних громадян, аніж серед тих, чиї діти ще не поступатимуть, селян та бідніших.
11% опитаних заявили про намiр своїх дітей вступати до вищих навчальних закладів у найближчі 3 роки, тоді як 85% – не мають такого наміру. Найбільше тих, чиї діти планують вступ до ВУЗів, серед осіб середнього віку, з високим рівнем доходів, та мешканців західних регіонів.
• Протягом останніх 10 років 12% респондентів складали тести ЗНО особисто, ще 20% заявили, що це робили їхні діти або ж онуки. Дві третини респондентів до 35 років мали досвід складання цих тестів за останні 10 років.
Аудиторія: населення України від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність:
2000 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,2%.
Терміни проведення: 3-8 травня 2018 р.
