Для Тернопільської обласної експериментальної комплексної школи мистецтв імені Ігоря Герети та для діток, які в ній навчались, настали тяжкі часи! Причиною цьому – байдужість і цинізм влади. В гонитві за клаптик землі площею 0,21 га на Медовій,5 в центрі Тернополя деякі люди навіть не знали бідні, щоб то ще видумати, як би ще збрехати.
То забаглося ще у 2008 з’єднати ТОЕКШМ з 24 школою.
То у 2011 прийняти програму фінансування школи і разом з тим штучно обмежити контингент учнів.
То під виглядом турботи про школу “перевірити” її діяльність а потім написати фальсифіковану довідку.
То недодати більше мільйона коштів на річний кошторис школи. І, зрештою, зняти ті нещасні 15 відсотків за престижність професії з учителів.
То зняти безпідстави звання з учителів, які атестувались.
То, замість надати приміщення за петицією громадськості, придумати, що єдиний вихід і єдине приміщення, яке влада може дати школі- це Струсівська школа-інтернат.
А коли не вдалося, злити ТОЕКШМ на місто і буцімто покращити умови, “причепивши” її до 21 міської школи на другому кінці міста.
Тепер ліквідація школи завершується. Але ми мали 33 кабінети і 4 зали. А тепер в тій школі “дають” 11. Та ще й темних, з грибком… Там немає місця для Художнього, Хореографічного, Музичного, Театрального відділів. Немає місця для гуртожитку…
Це не наша школа! Наша школа інтегрована. Відкрита для всіх! Але ніяк не та, яку “створюють”, крадучи Концепцію, Навчальні плани, напрацювання учителів та викладачів, і навіть ім’я засновника ТОЕКШМ – Ігоря Герети.
То яка це оптимізація, яке покращення умов?
Але що хотіти від людей, які не розуміють різниці між поняттями “спеціалізована мистецька школа” – ” спеціалізована мистецька школа з пансіоном” – “комплексний заклад загальної середньої освіти мистецького профілю” ???
Ми не “спеціалізована мистецька школа” як це записано в рішенні Тернопільської міської ради!
А найстрашніше у тому всьому, що страждають діти. Вони плачуть, вони цілують стіни школи, обнімають дерева… І все це тому, що влада відбирає їхню школу.
Школа- це не тільки обладнання і стіни, гарно прикрашені…
Школа- це місце, куди всім учасникам навчального процесу хочеться повертатись. Хочеться привести дітей і внуків.
Школа- це місце, де головною особою є учень.
Школа – це велика родина.
Такою є наша школа!
Такою нашу школу задумав мій тато – Ігор Герета.
5 червня – день його смерті. День пам’яті про нього.
Що скажете в цей день ви, ліквідатори школи?
Що?!
