У світі залишилось лише 7 країн, громадяни яких не мають права розпоряджатися своєю землею: Україна, Північна Корея, Куба, Венесуела, Конго, Таджикистан, Білорусія.
“На сьогодні під мораторієм в Україні перебуває 40 млн.га. Це 94% всіх сільськогосподарських земель, або 66% всієї території України. З них 27,7 млн га (майже 70%) належать громадянам. Через мораторій майже 7 мільйонів землевласників, тобто кожен 6-й українець, позбавлений конституційного права розпоряджатися своєю власною землею”, каже Віталій Данкевич, консультант проекту “Підтримка прозорого управління земельними ресурсами України” Світового Банку
За час дії мораторію понад 1 млн пайовиків не дожили до можливості керувати своєю земельною власністю, а частина з них навіть не встигла передати свою землю у спадок, і більшість цієї землі знову перейшла, замість родин померлих, у власність держави
Якими є наслідки мораторію для країни і для кожного з нас зокрема?
Неможливість повноцінно розпоряджатися землею через мораторій заважає розвитку агросектора, наданню кредитів для розвитку фермерства і довгостроковим інвестиціям у розвиток галузі. Ключовий наслідок існування мораторію для власників паїв, 2/3 яких здають свою землю в оренду, – це неможливість отримувати справедливу орендну плату за ці паї.
“Середня площа земельної ділянки, яку власники паїв надають в оренду, – 3,6 га. Власник такого паю, через занижену ціну оренди, втрачає щороку $600-700, тобто 13 000 – 18 тисяч грн”, каже Віталій Данкевич, консультант проекту “Підтримка прозорого управління земельними ресурсами України” Світового Банку.
Лише у 2017 році власники паїв втратили через мораторій сумарно 86,5 млрд грн. Для порівняння: у держбюджеті на 2018 рік закладено: 55 млрд грн на житлово-комунальні субсидії; 59,9 млрд грн на виплату допомоги малозабезпеченим та іншим незахищеним верствам населення; 46,7 млрд грн складає дорожній фонд.
“Як наслідок, орендарі не зацікавлені інвестувати у багаторічні культури та тваринництво, – продукцію з більшою доданою вартістю, тобто такі, які надавали б більший прибуток фермерам. У період з 2004 по 2012 рік Україна втратила до 43 000 га площ багаторічних культур. Це виснажує українські землі і зменшує їхню родючість, каже Денис Нізалов, консультант Світового Банку з земельних питань
Фермери також втрачають можливий дохід, який би отримували, якби займались сільським господарством з більшою доданою вартістю. Мораторій є суттєвою причиною відсутністю розвитку фермерських господарств в Україні, оскільки значно стримує можливість для залучення ними інвестицій та кредитування. Частка фермерів у загальному обсязі виробництва продукції АПК залишається незначною – до 10%
“Україна має найнижчу частку фермерів серед інших європейських країн, і найнижчий рівень підприємницької активності у сільській місцевості. При цьому тенденції загрозливі: від 2007 року в Україні кількість фермерських господарств скорочується зі швидкістю майже 1 000 одиниць на рік”, каже Денис Нізалов, консультант Світового Банку з земельних питань
Через обмежені можливості інвестування у землевласників не вистачає коштів для відновлення грунтів.
“За останні роки показник гумусу упав з 3,36 до 3,14%. Ґрунт із 2,4% гумусу чорноземом уже не вважається. Окрім того, кількість деградованих ґрунтів в Україні, за різними даними, становить від 20 до 40%, це означає, що Україна поступово втрачає свої чорноземи”, каже Денис Нізалов, консультант Світового Банку з земельних питань
Орендарі, не маючи права на власність на землі, на яких вони працюють, не мають і певності в тому, що працюватимуть на цій землі довго. Підприємство, щоб орендувати 100 га, має укласти для цього в середньому до 30 договорів оренди, щоразу завершення дії договору наражаючись на ризик, що хтось із землевласників відмовиться його продовжувати. Порушення прав власності українців визнав і Європейський Суд з прав людини.
“Нещодавне рішення ЄСПЛ “Зеленчук та Цицюра” проти України, де двоє землевласників обгрунтували, чому вони несуть збитки через те, що не можуть розпоряджатись земельними наділами. Європейський суд з прав людини ухвалив рішення зобов’язати Україну збалансувати законодавство таким чином, щоб права власників не порушувались державою. Адже у економіці завжди так – чим менше захищені права людей і чим більше необдуманих заборон – тим більше збитків для країни”, каже Олександр Каліберда, керівник напряму аграрної політики, проект USAID «Агросільрозвиток»
Довідково:
Наприкінці 1990х років земля колишніх колгоспів була поділена в Україні на невеличкі частки – паї, – та надана у приватну власність громадян – колишнім працівникам цих колгоспів. Цей процес був дещо подібний до безкоштовної приватизації квартир міськими мешканцями.
Але, передавши землю у власність громадянам, права розпоряджатися цією землею в громадян майже одразу ж і забрали. У 2001 році Верховною Радою було запроваджено мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення. Цей крок планувався як тимчасовий захід, який захистить українську землю від скупчення в руках вузького кола заможних людей.
“Тимчасовість” цього заходу триває вже майже 17 років. 7 грудня 2017 Верховна Рада вкотре продовжила мораторій, цього разу до 2019, «ЗА» проголосували 236 депутатів (Опоблок, БЮТ, Радикальна Партія Олега Ляшка, депутатська група “Відродження”, частина БПП та Народного Фронту).
Мораторій не вберігає землю від продажу, натомість, породжує тіньові та корупційні схеми її фактичного продажу. Спеціальна антикорупційна прокуратура (САП) та Національне Антикорупційне Бюро (НАБУ) розслідують десятки кримінальних проваджень по усій Україні щодо незаконної передачі тисяч гектарів державних земель у приватну власність, та щодо хабарництва у цій сфері.
***
Понад 450 млн грн Україна втратила через корупцію у земельній сфері – розслідування НАБУ
Земля є одним із об’єктів корупційних схем, які розслідують детективи Національного антикорупційного бюро України. Найчастіше йдеться про спроби певних осіб отримати земельні ділянки за безцінь — або через надання їх у довгострокову оренду (до 49 років, іноді з можливістю подальшого викупу), або ж отримавши їх на підставі фіктивного обґрунтування без оплати.
Загалом, понад 25 кримінальних проваджень НАБУ стосуються земельних «оборудок». Майже третина з цих справ уже скерована до суду. Обвинувальні акти складені стосовно 14 осіб.
За даними слідства, загальний предмет злочину в «земельних» справах перевищує 450 млн грн. Це — збитки, яких зазнали держава та місцеві громади через втрати понад 7 тис. гектарів.
Одним із ключових мотивів, які спонукають посадовців до вчинення злочину, на думку детективів Бюро, є бажання отримати неправомірну вигоду. Так, сукупний розмір хабарів, отриманих «в обмін на землю» чиновниками, яких викрили детективи НАБУ, перевищує 2,5 млн грн, 70 тис. дол. США та 300 тис. євро. Ці кошти, з-поміж іншого, вимагалися та були одержані посадовцями за позитивне «вирішення питань» про виділення чи передачу в оренду земельних ділянок.
Приміром, таким чином діяв голова сільради одного з населених пунктів Васильківського району Київської області. Він вимагав та отримав 300 тис. євро та 10 тис. дол. США за «вирішення питання» про надання в оренду земельних ділянок загальною площею 26 га. Розслідування цього факту детективи НАБУ завершили восени 2016 року. Проте, за півтора року, що минули відтоді, суд із долею обвинувачених (голови сільради та депутата-спільника) не визначився. Наразі справа слухається у Васильківському міськрайонному суді Київської області. Водночас, викриття детективами НАБУ цього злочину дозволило місцевій громаді скасувати незаконне рішення про надання землі в оренду.
Втручання детективів Бюро також дозволило запобігти і розкраданню близько 600 гектарів на Сумщині, які голова однієї з сільрад пообіцяв виділити в обмін на хабар у понад 2,5 млн грн. Своєчасне викриття злочину не дозволило зловмисникам реалізувати свій задум. Розслідування в цій справі восени 2016 року. Обвинувальний акт стосовно вже колишнього голови сільради та його спільника скеровано до суду для розгляду по суті.
На початку березня 2018 року детективи НАБУ завершили розслідування ще однієї корупційної схеми, реалізованої депутатом Київської міськради, секретарем земельної комісії. За даними слідства, ця особа, маючи доступ до інформації про наявність у столиці вільної землі, що перебуває у комунальній власності, організувала схему заволодіння трьома ділянками загальною площею 2600 кв. м. Ці ділянки, як з’ясували детективи, виділені підставним особам, в подальшому дістались компанії-забудовнику, яка почала зводити на них житло. Наразі на ділянки накладено арешт.
Відповідно до розслідувань НАБУ, доволі поширеною є схема, відповідно до якої земельні ділянки, виділені державним органам влади, в подальшому передаються приватним компаніям-забудовникам в обмін на зобов’язання виділити певну кількість квартир співробітникам відповідного держоргану. Нерідко, сукупна вартість таких квартир виявляється суттєво нижчою за ринкову вартість земельної ділянки. Подібні «угоди» стають об’єктом уваги з боку детективів НАБУ.
Інфографіка у кращій якості: https://www.flickr.com/photos/nab_ukr/41001484165/
