Водночас, лише третина опитаних вважає, що тарифи на послуги електропостачання відповідають їхній якості, більше 60% мають протилежну думку. Відповідність між ціною та якістю послуг більше вбачають ті, хто загалом задоволені послугами електропостачання.
20% опитаних вважають Україну цілком енергетично незалежною країною, половина – частково незалежною, ще майже 20% – повністю енергетично залежною, кожен десятий не зміг відповісти.
Майже чверть опитаних вважає, що Україна стала більш енергетично незалежною від іноземних держав за останні 4 роки, 30% – мають протилежну думку, третина опитаних вважають, що ситуація за цей час не змінилася. 13% – не визначилися. На залежність від інших країн в енергетиці більше вказують мешканці Сходу. Чим вище оцінюють енергетичну незалежність України загалом, тим більше схильні вважати, що за останній час країна посилила свою енергетичну незалежність від інших держав.
На думку 45% опитаних за останні 4 роки Україна стала більш енергетично незалежною від Росії, 18% – мають протилежне бачення, ще чверть вважає, що нічого не змінилося, 13% не змогли відповісти. При цьому серед тих, хто оцінює Україну як повністю енергетично залежну, третина вважає, що Україна посилила свою незалежність від Росії в енергетиці.
40% відзначили, що Україна повинна продовжувати купувати газ за реверсною схемою у європейських партнерів, стільки ж – за те, щоб розпочати прямі переговори з Росією про нові ціни на газ, майже 20% – не визначилися. За переговори з Росією по газовому питанню більше виступають мешканці Сходу і Півдня.
80% українців підтримують рішення суду проти російської компанії «Газпром» щодо неправомірності схеми «бери і плати», в результаті рішення якого Україна зможе отримати 2,6 мільярда доларів компенсації та надалі закуповувати газ в будь-кого на свій розсуд, 11% – не підтримують, 9% – не визначилися. Відносно більшу підтримку такому рішенню висловлюють мешканці Центрального і Західного регіонів, а також ті, хто оцінює Україну як більш незалежну в енергетиці від Росії.
У ситуації, коли у результаті війни на Сході Україна втратила контроль над вугільними шахтами, що постачали паливо для електростанцій і через це Уряд змушений закуповувати вугілля в інших країнах, зокрема Росії, Південній Африці та Сполучених Штатах, на думку третини опитаних вугілля потрібно купувати за кордоном. 46% вважають, що Україна має домовлятися з т. зв. ДНР-ЛНР про поставки вугілля в Україну, ще 21% – не визначилися. Домовленість про поставки вугілля з т.зв. ДНР і ЛНР підтримують майже дві третини мешканців Півдня і Сходу. Також чим молодший вік, тим більше підтримують варіант закупівлі вугілля за кордоном. Цікаво, що серед тих, хто оцінює Україну як більш незалежну в енергетиці від Росії, однаковою мірою оцінює варіант як купівлі вугілля за кордоном, так і домовленості з т. зв. ЛНР-ДНР.
Близько половини опитаних скоріше позитивно ставляться до інвесторів з Німеччини, Канади, Польщі, Японії (нейтрально до них ставляться близько чверть, негативно – кожен шостий), 45% – з США (23% – нейтрально, 19% – негативно), з Італії, Туреччини і Данії – від 37% до 41% (третина нейтрально, 14-21% – негативно), третина висловлює позитивне ставлення до інвесторів з Китаю і Південної Кореї (26% – нейтральне, 25-26% – негативне), 26% мають позитивне відношення до інвесторів з Кіпру (28% – нейтральне, 27% – негативне). До інвесторів з Росії 15% мають позитивне ставлення, 18% – нейтральне, 56% – висловлюють свій негатив.
Своє позитивне ставлення до інвесторів з усіх країн висловлюють переважно мешканці Західного і Центрального регіонів, молодь та люди з вищими доходами. Натомість відносно більшу прихильність до Росії демонструють жителі Півдня і Сходу, люди з нижчим рівнем доходів.
Більше ніж дві третини опитаних вважають вигідною підтримку від Німеччини, Польщі (64%), Канади (63%), Великої Британії і США (по 62%), Японії і Франції (по 60%). Половина оцінюють як вигідну підтримку з боку Італії та Китаю, лише 22% – з боку Росії (59% – не вигідною). Загалом мешканці Заходу, Центру, молодь і люди з вищим рівнем доходів вище оцінюють вигідність підтримки від всіх країн.
Майже 90% скоріше позитивно ставляться до відновлювальної («зеленої» енергетики), 8% мають нейтральне ставлення, 2% – негативне, 3% – не визначилися).
75% підтримують запровадження «зеленого тарифу» для виробників електроенергії з відновлювальних джерел, що сприятиме поступовому переходу України на відновлювальні джерела енергії. 15% – не підтримують ініціативу, 10% – не визначилися. Чим молодші респонденти та чим вищі доходи, тим краще ставлення до відновлювальної енергетики та переходу на «зелений тариф».
У ситуації, коли група депутатів запропонувала знизити розмір виплат виробникам відновлюваної енергії на третину, оскільки на їх думку, Україна не може дозволити собі платити дорожче за енергію з відновлюваних джерел, а інші – навпаки вважають, що внесення змін до закону несе шкоду іноземним інвестиціям і робить Україну більш енергетично залежною, третина опитаних виступає за зменшення розміру виплат виробникам відновлювальної енергії. 46% вважають, що потрібно зберегти тарифи на тому ж рівні (не змінювати Закон), ще 22% не змогли відповісти. При цьому, серед тих, хто в цілому підтримує «зелений тариф», понад половина вступає проти внесення змін до законодавства і зниження розміру виплат виробникам відновлюваної енергії.
За умови наявності «інтелектуальної системи обліку» у домашніх господарствах, 41% зменшили б об’єми використання ресурсів, 46% – витрачали б так само, як і зараз, ще 8% – збільшили б об’єми використання ресурсів, ще 5% – не змогли відповісти. Більшою мірою до заощаджень готові мешканці Заходу і Центру, люди середнього і старшого віку.
Якби людям довелось обирати між нижчими тарифами на електроенергією від менш надійного постачальника або ж дорожчими тарифами на електроенергією та більш надійним електропостачанням, то дорожчі тарифи, але більш надійного постачальника електроенергії обрали б 44% опитаних, майже 30% – за менші тарифи, навіть за умови менш надійного постачальника, для 18% немає різниці, ще 9% – не визначилися. Дорожчі тарифи швидше б обрали мешканці Заходу і Центру, молодь і люди середнього віку.
Оцінюючи вигідність співпраці України з різними країнами, відносна більшість опитаних (45%) погодились, що Угода про вільну торгівлю з Європейський Союзом приносить швидше користь Україні, при цьому 22% вважають, що ця Угода швидше шкодить нашій державі, чверть нічого не знають про це, кожен десятий не зміг визначитися зі ставленням.
Аналогічно більшість (54%) вважають, що Угода про вільну торгівлю з Канадою приносить швидше користь Україні, при цьому 12% вважають, що ця Угода швидше шкодить нашій державі, майже чверть нічого не знають про це, і майже кожен десятий не зміг визначитися зі ставленням.
51% вважає, що майбутня Угода про вільну торгівлю з Ізраїлем принесе швидше користь Україні, при цьому 13% вважають, що ця Угода швидше нашкодить нашій державі, майже чверть нічого не знають про це, і кожен десятий не зміг визначитися зі ставленням.
Більше оптимістичне ставлення до даних угод серед респондентів Західної та Центральної України, частіше це молодь та люди з відносно вищим рівнем доходів.
Якби сьогодні проводився референдум щодо вступу України в НАТО, то 45% опитаних проголосували б за вступ, третина – проти, кожен десятий – не брав би участь у голосуванні, стільки ж не визначилися зі своїм ставленням. При цьому на Заході і в Центрі виступають швидше за вступ України до НАТО, на Півдні і Сході – швидше проти. Вступ України до НАТО схильні більше підтримувати респонденти з вищим ревнем освіти і доходів.
Якщо б Україна розглядала варіант підписання угоди з іншими країнами про надання військової підтримки їм у разі агресії, то з запропонованого переліку країн найбільш прийнятними респонденти вважають Польщу (74%), Велику Британію (60%), США (59%), Грузію (55%), Білорусь (53%), Туреччину (49%). Близько 40% респондентів підтримали б угоду з Молдовою та Китаєм, третина – з Індією. Водночас, тільки 19% респондентів підтримали б підписання угоди про надання військової підтримки з Росією, натомість дві третини не підтримали б.
Цікаво, що прихильники вступу України до НАТО відносно більше підтримують підписання угод про надання військової підтримки з Польщею, США, Великою Британією та Грузією, натомість противники вступу до НАТО – з Росією та Білоруссю.
Понад 1500 кандидатів претендують на 34 посади детективів НАБУ
