Авжеж може.
Путін почав війну у відповідь на перемогу Майдану, втрату проросійської влади в Україні, курс на євроінтеграцію.
Путін напав щоб зупинити євроінтеграцію нашої країни, бо політичних важелів у нього на той момент просто не залишилось. А щойно ситуація в Україні почне повертатись до проросійського вектору, подальша ескалація конфлікту не матиме сенсу.
За що тоді загинули тисячі українських воїнів?
За те щоб за допомогою війни та перемовин з кремлем до парламенту зайшли “партіїмиру” і адепти “федералізації”?
Якщо план в цьому. То країна впевнено рухається в бік реалізації цього плану. В першу чергу завдяки діям влади і бездіяльності правоохоронних органів.
Поки армія воювала на фронті, в тилу закривали або навіть і не відкривали справи проти проросійських політиків, цих політиків приймали в Адміністрації президента.
– Чи міг президент Порошенко виключити Медведчука з перемовного процесу, завадивши подальшій легалізації Медведчука в інформаційному просторі та на політичному полі?
– Чи розумів президент Порошенко що Медведчук міг виконувати роль перемовника з метою нарощування політичної ваги та подальшої її конвертації на виборах?
Українська влада делегувала на перемовини з путіним його кума. Українська влада фактично довірила долю українських полонених Медведчуку.
– Чи розуміє президент Порошенко на чиєму боці Медведчук під час перемовин з путіним?
– Чи розуміє президент Порошенко що путін може звільняти наших полонених тоді коли їм це буде вигідно і за сценарієм?
І в цей сценарій влада продовжує делегувати того кого обрав путін, а тобто діяти за планом путіна.
“Верной дорогой идете товарищи”.
Михайло Ткач
