Список тварин, які знаходяться на межі вимирання, стає дедалі більше, але і кількість видів що облаштовуються на нових місцях теж. Як підвищується біорізноманіття в Україні, і чому не все так добре, як звучить, розповів голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков.
Багато видів рослин і тварин з’являються в тих районах де раніше не мешкали. Рослини, комахи і тварини почали мігрувати по всьому світу. Деякі з видів починають пристосовуватися до нових умов …
Проблема біологічних інвазій (проникнення) чужорідних видів – серйозна і маловивчена. У деяких країнах цим незаконним мігрантам вже намагаються поставити своєрідні бар’єри. Конгрес США, наприклад, ще в 1990 році прийняв закон про запобігання та контролі інтродукції чужорідних видів, а в 2004 році – закон про контроль за скиданням баластних вод. Українські екологи теж б’ють на сполох. Вони пропонують створити міжвідомчу комісію по біологічним інвазіям, а також національну програму.
В Асоціації рибалок України вважають, що непрохані візитери найчастіше з’являються з вини … людини. До дна суден прилипають всякі водні мешканці і вони відправляються в плавання. До того ж морським кораблям в трюми для додання стійкості заливають воду для баласту. Але з цією водою потрапляє риба та інші водні мешканці. У порту призначення корабель цю воду виливає. За борт йдуть привезені мігранти.
Свою лепту вносять і акваріумісти. Сьогодні багато хто намагається придбати екзотичні види риб і інших водних тварин. Але з часом завжди хочеться чогось новенького. З цієї чи якоїсь іншої причини вирішують від своїх вихованців позбутися. І роблять це дуже просто. Вони випускають своїх колишніх улюбленців в річку. Так, в Дніпро потрапляли піраньї, широко відомі своєю жахливою ненажерливістю в Південної Америці.
Українські вчені б’ють на сполох: водойми на півдні нашої країни опинилися на межі екологічної катастрофи. Останнім часом там з’явилися захворювання, яких ще п’ять років тому не було, а деякі нові кишкові збудники можуть навіть викликати летальний результат.
Фахівці кажуть, що виною розмноження незнайомої зарази – риби-чужинці, які недавно з’явилися в наших широтах. Деякі з них знищують водорості, які борються зі шкідливими домішками, поглинаючи, наприклад, фосфати, калій і нітрати. У той же час у місцевих мешканців водойм заводяться від них привнесені паразити. Перш за все, через нові види рибоядних птахів. Наприклад, дикі лебеді-шипуни, що не гніздяться в Причорномор’ї, полярні сови, яструби. Всі вони втекли з тундри від рекордних морозів. А чаплі і пелікани, які живуть в Африці і Південній Азії, все частіше залишаються зимувати у нас.
Через глобальне потепління маршрути птахів змінюються. Саме птиці, в основному, і стають розповсюджувачами паразитарних інвазій. Зокрема, через птахів ми стали реєструвати нові хвороби, які раніше у нас ніколи не було. Здебільшого, це різноманітні види кишкових інфекцій.
Крім того, прибульці витісняють аборигенних риб: судака, ляща, плотву, лина, чехоню, рибця і жереха …
– На українських водоймах йде справжня війна. Чужі нашій природі види наступають на вітчизняних водних мешканців – Асоціація рибалок України
В українські водойми все частіше потрапляють чужинці не властиві вітчизняній природі. На сьогодні майже два десятка прибульців з різних куточків світу вступили в боротьбу «за місце під водою» з аборигенними мешканцями вітчизняних водойм.
Чорне море і водойми України освоюють нові організми, не характерні для наших широт, які починають знищувати традиційну фауну наших вод
Рибалки Чорного моря згадують, що якихось 20 років тому весь Одеський шельф кишів рибою, вода була прозора і чиста і приємно пахла морем, а не гниллю. У тиху погоду дно можна було розгледіти, навіть якщо під тобою більше 10 метрів глибини. А вже зробити плов з мідій, так це взагалі було святою справою. Зараз картина різко змінилася – мідії часто взагалі немає, вода каламутна, риби зовсім мало, та й дельфіни стали зустрічатися в нашому морі набагато рідше. Якщо справа і далі так піде, Чорне море перетвориться на пустелю.
Фатальну роль для Чорного моря зіграв розвиток транспортних потоків. Це ще одна екологічна проблема, яка пов’язана з обростання морських суден різними організмами. При заході в порт «шуба» частково опадає, що призводить до їх переселення в нове водне середовище. Подібний процес за словами голови Асоціації рибалок України Олександра Чистякова в 1946 р став причиною появи в Чорному морі хижого тихоокеанського молюска під назвою рапана (Rapanathomasiana). Завезена до нас з Японії рапана, влаштувавшись в наших водах, винищує аборигенних мідій і устриць, які є природними фільтратами води. В результаті вода Чорного моря помутніла, що негативно позначається на всіх водних мешканцях. Сьогодні відбувається забруднення верхнього поверхневого шару морської води, в якому розвивається основне біорізноманіття моря. Також в акваторію Чорного моря проник гребневик мнеміопсис, який відвоював собі левову частку кормової бази планктоноядних риб і знищує їх ікру. Найбільш постраждалою стороною цієї екологічної катастрофи виявилася хамса – одна з головних промислових риб Чорного моря – її чисельність різко скоротилася.
Проблема торкнулася і Дніпро-Бузького лиману. У ньому знайшли китайського мохнаторукого краба. Це досить великий краб величиною в чоловічий кулак. Цей краб справжній землекоп він риє в березі нори довжиною до 5 метрів, в тому числі риє їх він і в гідротехнічних спорудах. Чим це небезпечно – пояснювати зайве.
Активна діяльність людини і, як наслідок, зміна екосистеми уможливили акліматизацію і подальше поширення зовсім «несподіваних» і навіть екзотичних видів риб. Список мігрантів, що прижилися у нас в водоймах поступово зростає.
– Екологи давно вже б’ють на сполох з приводу чужинців. Неодноразово в пресі з’являлися повідомлення про «знахідки» в різних акваторіях піраній. Хтось награвся з ними в домашніх акваріумах, і коли набридли, виплеснув цю екзотичну для наших країв рибу в річку. В основному зустрічається теплолюбний травоїдний підвид піраньї Паку – це досить велика риба досягає 60 см. в довжину. Нашу зиму вона не переживе і зникне з настанням холодів. Але в водойми все частіше потрапляють види, які добре адаптуються до наших умов. Вони розселяються і починають гнобити наші аборигенні види риби. Сьогодні в українських водоймах йде справжня війна за місце виживання, де чужі нашій природі види риб витісняють наших карасів, окунів і щук. Слід пам’ятати, що акваріумний улюбленець може стати безжальним агресором в дикій природі – каже Олександр Чистяков. – Яскравий приклад агресивності прибульців, наш рідненький український золотий карась, якого в Червону Книгу України витіснив виходець з Далекого Сходу – срібний карась. Наступний, шкідливий вселенець, – це сонячний окунь або, як його охрестили, «піранья Каховська». Його батьківщина Центральна і Північна Америка. У Каховському морі сонячний окунь вперше був відзначений в 2000 році. В останні роки він настільки поширився в регіоні, що став звично зустрічатися. Він являє серйозну загрозу нашій рибі. Сонячний окунь вже розселився в Каховському та Кременчуцькому водосховищах, а так само в 22 річках Херсонській, Запорізькій і Дніпропетровській областях. А подорож він почав з Каховського водосховища, куди потрапив з акваріума. Згубним для аборигенних видів риб став невгамовний апетит сонячного окуня до ікри та молоді інших водних мешканців.
Так само, в наших річках несподівано з’явився чебачок амурський – маленька рибка, яка плаває зграйками і навіть може кусати купальників за ноги. Цей агресивний мігрант заселив вже весь каскад дніпровських водосховищ і активно виловлюється рибалками любителями. Багато хто плутає його з мальком білого амура або толстолбіка. Ця невелика рибка з’явилася в наших водоймах порівняно недавно – перші екземпляри її були випадково завезені з річок Далекого Сходу разом з зарибком господарсько-цінних білих амурів і товстолобиків. У ряді водосховищ Дніпра чебачок амурський з’явився тільки в 1990-х роках, а в Дніпровському (Запорізькому) – в 1992. чебачок амурський сьогодні перетворився в маленький, але дуже агресивний вид, функціонально небезпечний для водосховищ і річок України. Незліченні зграї чебачка амурського підривають кормову базу цінних риб і невтомно знищують їх ікру, тому вже сьогодні з агресивним вселенцям необхідно боротися всіма доступними способами.
Також помічено ротана – невеликого хижака. Ця риба малих розмірів, довжина всього 10-15 сантиметрів. Досить тугорослий. За 5 років виростає всього на 11 сантиметрів. Ротан-головешка дуже невибагливий. Йому до душі навіть водойми з малою кількістю кисню, де тільки один карась виживає. А ще він витримує великі концентрації усіляких забруднень. У їжі невибагливий. Іхтіологи жартують, що поїдає практично все, що ворушиться і не ворушиться. Але і це не все. Ротан-головешка веде дуже скритний спосіб життя. Тому для хижаків мало доступний. Одним словом, відрізняється високою пристосованістю. Ось такий от своєрідний водяний монстрик з’явився в наших водоймах … Іхтіологи висловлюють серйозні побоювання з цього приводу.
На жаль, всі прибульці по відношенню до аборигенних видів риби дуже агресивні – стверджують в Асоціації рибалок України.
Створення каскаду дніпровських водосховищ призвело до зміни сольового складу прісних вод, що фактично відкрило дорогу для міграцій морських риб.
Назвати Чорноморський оселедець рибою вселенцем не можна, але він і не є споконвічним мешканцем р. Дніпро. Оселедець – прохідна риба, яка мешкає в морі і до будівництва гребель заходила в р. Дніпро на нерест в великих кількостях. Та ж оселедець, що ми бачимо сьогодні, виявився просто замкнутий в водосховищах, де акліматизувалися і є нетиповим для прісноводних водойм. У р. Дніпро оселедець не утворює промислових скупчень, але його з успіхом ловлять рибалки-любителі в районі греблі Дніпровської ГЕС. У цього виду є велика (до 53 см) і дрібна (до 20 см) форми. У р. Дніпро мешкає дрібна форма. Живе оселедець до 10 років. Найбільша спіймана особина чорноморсько-азовського прохідного оселедця мала довжину 52,5 см і масу 1 кг.
– Як це не дивно, але в наших водоймах тепер є навіть морська тюлька – представник сімейства оселедцевих (Clupeidae) Азово-Чорноморського басейну – каже Олександр Чистяков. – Це дрібна стайна риба сьогодні в значних обсягах зустрічається в р. Дніпро. У ряді дніпровських водосховищ ця рибка зустріла дуже сприятливі умови проживання, тому може виростати до 12 см довжини (15 г). У тюльки тривалість життя не перевищує 5 років.
Практично у всіх затоках Конча-Заспи ось уже кілька років плаває риба-голка. Людина загрався з природою. Все в цьому світі взаємопов’язано між собою і тому не можна допустити розриву цього ланцюжка, що може спричинити екологічну катастрофу.
Найбільше шуму в наших водоймах наробила поява тиляпії. Вона тріумфально увійшла не тільки в наші водойми, а й на перші шпальти газет. Скільки небилиць і страшилок писали про неї! Тиляпія – риба сімейства Цихлових (Cichlidae), родом з Африки. Саме слово тіляпія (Tilapia) грецького походження і перекладається як «далека риба». Саме так цих риб назвав Аристотель в IV столітті до нашої ери. Смак тіляпія цінували ще в Стародавньому Єгипті. Існує навіть легенда, що коли Ісус Христос нагодував п’ятьма хлібами і якоюсь дивної рибою натовп голодних, цією рибою була саме тиляпія. Мабуть, завдяки цьому, тиляпія відома також як «риба Святого Петра». В даний час розведення тіляпії є сільськогосподарським направленням яке найбільш швидко розвивається в світі. До речі, тіляпію можна вирощувати навіть вдома в акваріумі об’ємом 100-300 літрів. Правда, коли її виростиш до «смачних» розмірів, їсти її просто шкода.
Вже йдуть розмови, що десь, можливо, в каналі Дніпро-Донбас ловили азіатського змієголова. Це – велика риба, що харчується всім підряд. Така ситуація загрожує переформатуванням видового складу риб в Дніпрі. Тільки в минулому році в Дніпрі і Самарі виловили 4 види екзотичних, не властивих нам риб. Це досить великі акваріумні риби, анціструс і плекостомус (маленькі сомики).
Риби чужинці адаптувалися і витісняють аборигенні види риб, відбирають корм, їдять ікру коропів, лящів, карасів. Це біотероризм. За останні кілька років в Дніпрі з’явилося 18 видів нових риб і два види крабів. Частина з них самостійно прийшла і освоїла нову територію, частина була завезена. Основна проблема прибульців полягає в тому, що вчені не можуть спрогнозувати, як вони себе поведуть в майбутньому і чим обернеться для наших водойм чисельне зменшення аборигенних видів риби.
Нам всім потрібно знати, що милий оку акваріумний улюбленець може в дикій природі накоїти багато лиха, повідомляє прес-служба Асоціації рибалок України
