Австрійська команда зіркових адвокатів Дмитра Фірташа, безумовно, не дарма їсть свій хліб. Захисники на чолі з колишнім міністром юстиції Австрії Дітером Бемдорфером (Dieter Böhmdorfer) зробили для олігарха, все що могли, затягнувши питання екстрадиції до США на кілька років. Якби не черговий юридичний трюк, Фірташ ще минулого літа міг вилетіти до Сполучених Штатів Америки, де на нього чекає судовий процес за звинуваченням у корупції.
Трюк з хартіями
18 серпня минулого року Дмитро Фірташ подав скаргу до Верховного Суду Австрії, в якій заявив, що його екстрадиція до США буде порушенням прав людини. Суд міг за кілька місяців розглянути цю скаргу і винести своє рішення. Утім, адвокати українця проявили винахідливість: вони у своїй скарзі послалися не на Європейську хартію з прав людини, як це передбачено в таких випадках австрійським законодавством, а на Хартію основних прав Європейського Союзу.
Здавалося би: яка різниця? Документи схожі по суті, лише перший ухвалений під егідою Ради Європи, а другий є складовою законодавства ЄС. Однак саме в документі ЄС знайшлася більш конкретна зачіпка для Фірташа, ніж порушення прав людини. За збігом обставин, незадовго до подачі скарги адвокатами українця, схожа скарга вже надійшла до Верховного суду. І віденські судді попросили європейських колег у Люксембурзі дати тлумачення, чи зобов’язаний він крім Європейської хартії з прав людини за вимогою перевіряти і можливе порушення Хартії основних прав Європейського Союзу.
Зачіпка на півтора року
Скориставшись нагодою, захисники олігарха вбили двох зайців, ще й затягнувши завдяки апеляції до хартії ЄС екстрадицію свого підзахисного ще майже на півтора року. Адже Верховний суд Австрії поставновив дочекатися рішення Європейського суду у Люксембурзі і призупинити екстрадицію.
Досі прецедентів апеляції до хартії ЄС у таких випадкахи не було. Бемдорфер і команда дуже своєчасно підгледіли цей трюк у колег, які декількома місяцями раніше зробили таке подання в інтересах групи бізнесменів, яких засудили за несплату податків.
Це був вже не перший маневр захисту Дмитра Фірташа, який надовго затягнув екстрадицію. 2016 року, наприклад, Конституційний суд Австрії на тривалий час заблокував процес, розглядаючи подання українського олігарха, у якому Фірташ вимагав визнати неконституційною угоду про екстрадицію між Австрією і Сполученими Штатами. Загалом юридична епопея з екстрадицією українця триває вже чотири з половиною роки.
Очікуване технічне рішення
Саме це суто технічне рішення, яке не мало прямого стосунку до питання екстрадиції Дмитра Фірташа 24 жовтня і виніс Європейський суд. Дива для українського олігарха не сталося і суд вирішив: якщо національне законодавство не зобов’язує керуватися Хартією основних прав Європейського Союзу, то і судді у Люксембурзі зобов’язати до цього не можуть.
Таким чином Дмитро Фірташ фактично втрачає останню соломинку. Як свідчать судові документи, українець у своїй скарзі посилався на статтю 49 Хартії основних прав ЄС. Згідно з цією статтею, ніхто не може бути засуджений за дію, яка на момент вчинення не була незаконною у країні перебування або відповідно до міжнародних правових норм. Теоретично, така аргументація не була позбавлена шансів.
Чи злочин за законами Австрії?
Зрештою, формально підкуп громадянином України чиновників в Індії, а саме це інкримінують Фірташу у США, не є злочином в Австрії, якщо він не був вчинений на території цієї країни. Єдина країна світу, яка має таке екстратериторіальне антикорупційне законодавство – США. Правоохоронні органи цієї країни можуть переслідувати за корупцію у будь-якому куточку світу, якщо для цього було використано будь-що американське: наприклад, якщо зловмисники листувалися за допомогою американської електронної пошти або переказували хабарі через коррахунки у Сполучених Штатах.
Однак і ця зачіпка, схоже, мала туманні перспективи. Адже в обох попередніх інстанціях судді визнавали, що запит США відповідає головній вимозі угоди про екстрадицію: сам по собі інкримінований злочин – хабарництво – є злочином, зафіксованим у законодавстві обох країн і карається більше як одним роком в’язниці.
Тепер же навіть цієї слабкої зачіпки – відсутність поняття екстратериторіальної корупції у законодавстві Австрії – у Фірташа немає. Адже після рішення Європейського суду Верховний суд Австрії взагалі не зобов’язаний розглядати це питання і не має на це законних підстав.
У Чикаго вже чекають
Тим часом захист Дмитра Фірташа у заяві, яку поширили 24 жовтня українські ЗМІ, запевняють: “постанова Суду Європейського союзу від 24 жовтня не змінює правового становища нашого клієнта”. Однак попри заяви про сильну юридичну позицію в Австрії, у США на українського олігарха насправді вже півтора року працює ціла команда висококласних адвокатів, яка готується до приїзду Фірташа до США. Невдовзі після рішення Вищого земельного суду Відня від лютого 2017 року про припустимість екстрадиції Фірташа його американська команда адвокатів активно включилася у судовий процес у Чикаго, де ретельно доводить, що епізоди з імовірним підкупом в Індії не підпадають під антикорупційне законодавство Сполучених Штатів.
При цьому американські юристи, вочевидь, очікують прибуття свого клієнта до Чикаго будь-якої миті. У листі від 9 жовтня на адресу чиказького суду, який є в розпорядженні DW, адвокат Фірташа Ден Вебб з посиланням на австрійських адвокатів українця попередив суддю, що “Фірташ може бути виданий у стислі часові рамки після рішення Європейського суду”.
Якщо невдовзі Верховний суд заперечить порушення прав людини у випадку екстрадиції Фірташа, останнє слово буде за міністром юстиції Австрії. З огляду на широкі зв’язки українського олігарха в австрійських політичних колах, ситуація вельми делікатна, повідомляє dw.com
