• У оцінках напряму розвитку на місцевому рівні також переважає негатив, хоча оцінки кращі, ніж на центральному рівні. Так, 64% опитаних вважають неправильним напрям розвитку області (лише 17% – правильним). 58% негативно оцінюють стан справ у населеному пункті, де проживають (26% – позитивно).
• На думку більшості опитаних (64%) мир є тим, чого сьогодні найбільше бракує Україні. 41% вважають, що державі найбільше не вистачає стабільності, ще 40% – порядку, по 35-36% – достатку та розвитку, по 27% – єдності та справедливості. Питання миру є більш актуальним для Галичини та Донбасу, стабільності – для Півдня, розвитку та достатку – для Сходу, єдності – для Донбасу. Питання порядку та справедливості є однаково актуальними для респондентів практично в усіх макрорегіонах.
Весь «Новий економічний курс», над яким працювали стоп`ятсот експертів, в одній пропозиції.
Для просування меседжу використовують білборди, ТВ-рекламу (ще вчора бачив на 1+1) і, очевидно, Інтернет. Не треба мати ілюзій – для сільського електорату це якраз ідеальна обіцянка. На жаль, українське суспільство залюбки ведеться на соціалістичні та популістичні лозунги.
Вся надія на Олега Ляшка – що він зможе пообіцяти безкоштовний газ і довести цю обіцянку до абсурду
Економічний занепад (59%), масовий виїзд українців за кордон (59%) та зубожіння населення (51%) – основні загрози, які, на думку опитаних, є найбільш актуальними сьогодні для України. Про девальвацію гривні, вимирання населення, розвал країни, зростання злочинності та погіршення здоров’я нації, як про загрози, говорять від 32% до 39% опитаних. Повномасштабну війну з Росією, безвладдя, деградацію населення вважають актуальними загрозами сьогодні більше чверті опитаних. Про можливі екологічні катастрофи говорить кожен п’ятий. Економічний занепад, як загрозу, частіше обирали на Півдні, масовий виїзд українців – у Галичині. Проблеми девальвації гривні, вимирання населення, розвалу країни, зростання злочинності та деградації населення як загрози є більш актуальними для мешканців південно-східних областей. На повномасштабній війні з Росією, безвладді та анархії частіше акцентували увагу респонденти Галичини та Центру.
• Військовий конфлікт на Сході (66%) та хабарництво і корупція у владі (43%) – дві головні проблеми загальнодержавного рівня. Безробіття, низький рівень зарплат як проблеми актуальні для усієї країни визначили третина опитаних.
• На особистісному рівні головними проблемами респонденти вважають підвищення тарифів на комунальні послуги (59%), низький рівень зарплат і пенсій (52%) та підвищення цін на основні товари (42%). Війна на Сході, як особиста проблема, хвилює 28% респондентів, хабарництво і корупція у владі, відсутність роботи, неякісна медицина – по 17-19%, недостатній рівень соціального захисту – 11%.
• Антирейтинг політиків очолює П.Порошенко – більше половини опитаних не проголосували б за нього за жодних обставин.
• Кожен п’ятий виборець вірить в те, що наступним президентом стане Ю.Тимошенко. У перемогу П.Порошенка вірять 14% тих, хто має намір взяти участь у виборах. В те, що інші політики можуть зайняти найвищу державну посаду, вірять менше 4% опитаних. За останні півроку кількість тих, хто повірив у перемогу Ю.Тимошенко на президентських виборах зросла майже удвічі. Аналогічний показник П.Порошенка майже не змінився.
• Значні шанси на потрапляння у парламент мають сім політичних сил. Лідером рейтингу залишається Батьківщина, яку готові підтримати 22% опитаних, які вже визначилися і мають намір голосувати. Підтримка партії «Слуга народу» складає 11%, Громадянської позиції – 10%, Опозиційного блоку – 9%, БПП Солідарність – 8%, Радикальної партії – 7%, партії «Наші» Є.Мураєва – 5%. У піврічній динаміці помітне зростання популярності партій Батьківщина, «Слуга народу» та УКРОП. З появою політичного проекту Є.Мураєва «Наші» значно знизився рейтинг партії «За життя».
• Для 48% опитаних головним мотивом при виборі партії є підтримка соціально-економічних ініціатив цієї політичної сили. 18% голосують виходячи передусім із симпатій до її лідера, 12% – через ідеологічні принципи. Голосування через соціально-економічні ініціативи домінує серед виборців практично усіх рейтингових політичних сил.
• Дві третини респондентів (як і у травні ц.р.) вважають, що Україна найбільше потребує економічних реформ. 43% першочерговими вважають соціальні реформи, 37% – антикорупційні. Ще 16% серед найбільш пріоритетних бачать політичні реформи, а кожен десятий – гуманітарні та реформи у сфері безпеки. За останні п’ять місяців дещо зросла актуальність соціальних реформ та зменшилася – антикорупційних.
• 72% виступають проти продажу земель сільськогосподарського призначення, лише 13% – підтримують започаткування ринку землі. Дещо вищий рівень підтримки необхідності проведення земельної реформи серед забезпечених та більш молодших опитаних. Натомість між мешканцями міст та сіл не має суттєвої різниці у ставленні до продажу землі – абсолютна більшість як одних, так і других, проти цієї ініціативи. При цьому мешканці сільських територій навіть дещо частіше виступають із критикою запровадження земельного ринку, аніж жителі міст.
• Зберігається підтримка населенням курсу на євроінтеграцію та вступ до НАТО. Так, вступ до ЄС підтримує половина опитаних, проти – 30%. Вступ до НАТО має дещо більше прихильників (40%), ніж противників (36%). Прозахідний вектор користується вищим рівнем підтримки серед мешканців центрально-західних регіонів, більш молодших та заможніших респондентів. За останні два роки рівень підтримки вступу України як до ЄС, так і до НАТО дещо знизився.
• За необхідності обрання одного з векторів зовнішньоекономічної інтеграції 47% декларують підтримку вступу до Євросоюзу і лише 11% – до Митного Союзу. Водночас 30% заявляють, що Україна повинна бути рівновіддаленою як від Європи, так і від Росії. Цікаво, що прихильники вступу до ЄС практично не змінюють своєї думки про необхідність євроінтеграції. Натомість дві третини тих, хто виступає проти союзу з Європою, підтримують зовнішньоекономічний нейтралітет і лише чверть – вступ до Митного Союзу.
• Моделювання з вибором між військовими блоками та нейтралітетом дало наступні результати: 39% – за вступ до НАТО, 35% – за позаблоковість, і лише 9% – за вступ до ОДКБ (Організація Договору про колективну безпеку). Цікаво, що абсолютна більшість прихильників НАТО за таких умов залишаються при своїй думці про необхідність інтеграції у блок. Натомість майже 70% тих, хто виступає проти союзу з Альянсом, – за нейтральний статус України, і лише кожен п’ятий з них – за вступ у союз з ОДКБ.
• За останній місяць дещо зросла підтримка мирних шляхів вирішення проблеми на Донбасі. Так, 31% опитаних за припинення військових дій на Донбасі та визнання цих територій тимчасово окупованими, 27% – за надання цим територіям федеративного статусу в складі України. Лише 8% підтримують відділення цих територій від України, а кожен шостий (17%) не визначились щодо цього питання. З іншого боку – 17% вважають, що необхідно продовжувати військові дії до повного відновлення української влади на окупованих територіях – рівень підтримки альтернативи знизився з 21 до 17%.
• 63% опитаних вважають Росію агресором відносно України. 22% – протилежної думки, ще 15% – не визначилися у цьому питанні. Найбільше тих, хто не вважає Росію агресором (або утрималися від відповіді) серед респондентів Півдня, Сходу та Донбасу.
Результати спільного опитування КМІС, Центру Разумкова та Соціологічної групи Рейтинг. Вибірка: 10 000 респондентів в усіх областях України (без врахування населення АР Крим та окупованих територій Донецької та Луганської областей). Вибірка репрезентативна для населення України віком від 18 років за такими показниками як стать, вік, тип поселення та регіон проживання.
Статистична похибка вибірки: не більше 1,0%. Терміни проведення: 19 жовтня – 2 листопада 2018 року
