За три перших місяці 2019 року гривня зміцнилася відносно долара на 1,8%, відносно євро на 3,7% (при оцінці динаміки курсу гривні до євро потрібно врахувати підвищення курсу долара до євро за цей період з 1,14 до 1,12 – нагадаю, що нацвалюта України орієнтується на долар США
В цьому році з курсом складається ситуація, значною мірою не типова для кількох попередніх років. Зокрема, ми не бачимо тимчасової, але відчутної девальвації гривні, яка починалася в грудні і тривала більшу частину січня (2016-2018 роки), деколи зачіпаючи і лютий (в 2015 році). Ймовірно, ключову роль зіграло рівномірне витрачання коштів держбюджету в кінці року, що відбулося вперше за останні 5 років. Найбільш кричущий випадок агресивного витрачання бюджетних коштів був у 2017 році, коли за грудень залишок коштів на єдиному казначейському рахунку уряду зменшився в 10,6 рази. В результаті чого офіційний курс гривні до долара з 1 грудня 2017 по 24 січня 2018 року знизився на 6,3%, зробивши помітний внесок у високу споживчу інфляцію січня-березня минулого року.
У той же час, якщо порівнювати з попереднім роком, можна помітити схожість динаміки одного важливого для курсу гривні фактора. Маю на увазі вкладення нерезидентів в ОВДП. За перші два місяці минулого року іноземні інвестори збільшили свої вкладення в українські державні цінні папери більш ніж вдвічі (в абсолютному вираженні – на 6 млрд. грн).
А за січень-березень 2019 року нерезиденти наростили свої вкладення в ОВДП в 3,2 рази (в вартісному вираженні – на 13,9 млрд. грн). Як бачимо, політичні ризики не злякали зарубіжних фінансових «діячів». Високі ставки по ОВДП, на рівень яких впливає і зберігається на високому рівні облікова ставка НБУ, переважили політичні ризики.
І в минулому і в цьому році мова йде переважно про придбання іноземцями «коротких» облігацій, термін обігу яких знаходиться в межах від 3 до 6 місяців. Чому це насторожує? А тому, що ми в минулому році бачили, як вихід іноземних спекулянтів з вкладень в українські держпапери призвів до істотного зниження курсу нацвалюти, яке спостерігалося з кінця червня по початок вересня. Так, за період з 1 червня по 5 вересня 2018 року гривня знизилася щодо долара на 9%. Очевидно, що свою роль тоді зіграли високі ціни на нафту, необхідність закачування газу в ПСГ, пауза в експорті агропродукції, яка відбувається в червні-липні, на стику сільськогосподарського маркетингового року. Але і серйозний обсяг погашення ОВДП, кошти від чого нерезиденти конвертували в інвалюту, теж зробили внесок в торішню літню девальвацію гривні. Варто віддавати собі звіт в тому, що деякі описані елементи 2018 року можуть повторитися і в цьому році.
Втім, в найближчі кілька місяців скоріше не варто очікувати тривожних подій на валютному ринку України.
По-перше, продовжиться експорт сільгосппродукції врожаю минулого року, який був рекордним – в кінці березня опубліковано остаточний звіт Держстату щодо збору врожаю 2018 року, в ньому підтверджується подолання історичної для України межі виробництва зерна на рівні 70,1 млн. тонн. Також були отримані найвищі в історії показники валового збору кукурудзи, сої, соняшнику. Надмірного оптимізму плекати не варто, оскільки світові ціни на пшеницю і кукурудзи вже кілька місяців як стабілізувалися на відносно невисокому рівні. Але завдяки великим обсягам експорту аграрії в черговий раз підтримають курс гривні
По-друге, починається сезонне підвищення попиту на продукцію і напівфабрикати з чорних металів (вони є другою після сільгосптоварів статтею українського експорту). Ціни демонструють помірно позитивну для українських металургів динаміку – за перші три місяці 2019 року вартість метричної тони сталі зросла на 6%.
Отже, приплив валюти від експортної виручки протягом весни прогнозується непоганий. Крім того, аграрії можуть збільшити обсяги її продажу в порівнянні зі звичайним рівнем – у зв’язку з початком весняної посівної компанії і необхідністю масштабних закупівель палива для її проведення.
По-третє, закупівлі природного газу навесні традиційно знижуються, що відповідним чином зменшує попит на іноземну валюту.
По-четверте, істотне зростання імпорту в перші два місяці 2019 року був обумовлене швидше тимчасовими факторами – закупівлею тепловиділяючих елементів для АЕС, імпортом енергетичного вугілля (який скорочується в порівнянні з попередніми роками, а світові ціни на вугілля за січень-лютий цього року знизилися майже на 10%), активним ввезенням автомобілів після закінчення пільгового режиму митної легалізації авто на єврономерах. Вплив цих причин на зростання попиту на валюту знизять свою актуальність.
Нарешті, є ще один фактор, який може справити позитивний вплив на стабільність гривні в перспективі до кінця року. Риторика керівництва основних центральних банків світу засвідчує, що підвищення ставок і посилення монетарної політики, швидше за все, не буде ні в США, ні у Великобританії, ні в зоні євро. Тому ставлення фінансових спекулянтів до ринків, що розвиваються буде поліпшуватися. Значить, не варто чекати втечі з валют країн з ринками, що формуються. Імовірність зростання вкладень в їх держпапери підвищується. Відносно України це може привести до того, що частина коштів, отриманих від погашення короткострокових ОВДП не буде конвертована в іноземну валюту, а буде реінвестована в боргові держпапери нашої країни.
Звичайно, істотний вплив на курсову динаміку може надати продовження співпраці України з МВФ. Обсяги погашення зовнішнього боргу в 2019 році досить істотні, і, щоб не витрачати міжнародні резерви НБУ, було б украй бажано продовження залучення кредитів МВФ і пов’язаного фінансування. Але зараз складно робити припущення про сценарії розвитку ситуації в цьому питанні. Тому, як то кажуть, винесу це питання за дужки.
Підводячи баланс між ризиками та перспективами гривні у часовій перспективі 3-6 місяців, схиляюся до того, що звична для кількох десятиліть ситуація, коли курс гривні знижувався восени, може змінитися новою, схожою на торішню – певна девальвація протягом другої половини літа зміниться зміцненням курсу нацвалюти на початку осені і його стабілізацією. Основним чинником буде експортна виручка від сільгосппродукції. Україна все більше стає аграрною (і при цьому деіндустріалізованною) країною, тому і курс гривні все сильніше залежить від обсягу врожаю сільгосппродукції і світових цін на неї …
