Нема сенсу взагалі мати свою національну визнану Церкву – і далі триматися рускомірного календаря

Більше, як 15 років тому я свідомо перейшов на світовий календар святкування Різдва. Ще при Кучмі, коли не стояло так гостро питання ні про про руссмір, ні про путінізм, та й війною з північним сусідом ще не пахло. Тоді це виглядало як епатажна диковинка, і мені всі ці роки доводилося з боєм вигризати свій Святвечір 24 грудня і вихідний день 25 грудня. Я багато років жив (і досі живу) в шизофренічній країні, яка свердлить дрельками, влаштовує корпоративи, робить ремонти, пере, прасує, шиє, замітає, пилососить у день, коли весь світ відзначає Різдво.
Тепер мені це ще більше дивно й навіть обурливо, адже під час війни з Росією так наполегливо триматися за руссмірне 7 січня – це ж яким тУманом треба бути. І хоча я не належу до православної конфесії, та все ж щиро радію, що НАРЕШТІ предстоятелі вже помісної УПЦ вголос говорять про дату 25 грудня.
Це великий прорив, який запізнився на багато років. Це дуже добре, що церковна еліта теж усвідомлює: 7 січня означає перебування в руском мірє на противагу європейському і світовому православ’ю. Коли, як не тепер, треба рвати з цим неподобством. Варфоломій, а разом із ним 75% усіх православних церков світу святкують Різдво 25 грудня, натомість 7 січня сповідують лише ворожа до нас російська та проросійські церковці. І тому кожен український православний вірянин повинен постати перед вибором, із ким він: з усім православним світом чи з кірілом-путіним. З Європою чи з Росією?
Вирішальне слово має сказати Церква. Нікого не питати, ні з ким не сюсюкатися – прийняти верховне рішення про перехід на 25 грудня. І все. Перший рік запровадити подвійне святкування як перехідне, аби паства звикала. І до побачення.
Підозрюю, що найбільше опору чинитиме низове священицтво. Для них фінансово вигідною є вся ця феєрія релігійних свят, усі ці Марії-Стефани-Василі-Йордани. Цілий січень заробітчани в рясі ходять по хатах-офісах-установах і кроплять стіни, збираючи готівку. Причому навіть не питають, чи це комусь треба. Традиція така. З цим треба покінчувати. Перехід на 25 грудня повинен заснувати нові традиції святкування Різдва. Більш світські. Колядуйте собі на здоров’я, починаючи з 24 грудня. Хочете пірнати в ополонку (зауважу, ця дебільна псевдотрадиція є суто рускою і привнесеною) – пірнайте 7 січня, на яке за новим календарем припаде Водохреща. Для любителів пишних застіль нічого не поміняється. Навпаки, стане на своє місце різдвяний піст і ніхто тепер не буде грати варята з Новим роком, на який усі жруть, як ненормальні, зате начебто постять в очікуванні «світлого Різдва». Перехід на 25 грудня все внормує. З початку січня країна має почати нормально працювати, а не оці наші абсурди з “давайте після свят, тобто з лютого”. Можна подумати, всі такі сильно побожні. Ну чесне слово.
Потрібне генеральне рішення владик. Потрібне рішення церковної верхівки. Перехід на 25 грудня – це буде не менш епохальна подія, ніж Томос. Тому що нема сенсу взагалі мати свою національну визнану Церкву – і далі триматися рускомірного календаря.

Ostap Drozdov