Надзвичайна ситуація – це не надзвичайний стан
Надзвичайна ситуація – обстановка на окремій території чи суб’єкті господарювання на ній або водному об’єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення.
Причиною введення режиму надзвичайної ситуації може бути катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія (заразна хвороба тварин), епіфітотія (заразна хвороба рослин) та інші небезпечні події, що загрожують життю або здоров’ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання певній території чи провадження господарської діяльності (ст. 2 п. 24 Кодексу цивільного захисту України)
Надзвичайний стан же носить більш військовий характер, оскільки надає органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого в самоврядування в Україні особливих повноважень для забезпечення безпеки громадян і захисту конституційного ладу. Він обмежує конституційні права населення. Хоча причиною теж можуть бути ситуації техногенного або природного характеру не нижче загальнодержавного рівня, як і спроба захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України. Більш детально про надзвичайний стан читати тут.
Тобто, надзвичайна ситуація може вводитись обласними адміністраціями, місцевою владою чи на певному об’єкті, а надзвичайний стан – ні (лише органами державної влади).
Як надзвичайна ситуація вплине на кожного з нас?
Стаття 21 Кодексу цивільного захисту України надає громадянам право на:
- отримання інформації про надзвичайні ситуації або небезпечні події, у тому числі в доступній для осіб з вадами зору та слуху формі;
- забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання;
- звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань захисту від надзвичайних ситуацій;
- участь у добровільних формуваннях для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;
- отримання заробітної плати за роботу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації (у разі залучення за трудовим договором);
- соціальний захист та відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров’ю та майну внаслідок надзвичайних ситуацій або проведення робіт із запобігання та ліквідації наслідків;
- медичну допомогу, соціально-психологічну підтримку та медико-психологічну реабілітацію у разі отримання фізичних і психологічних травм.
У той же час, жителі також мають певні обов’язки, а саме:
- дотримуватися правил поведінки, безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях, у побуті та повсякденній трудовій діяльності, не допускати порушень виробничої і технологічної дисципліни, вимог екологічної безпеки, охорони праці, що можуть призвести до надзвичайної ситуації;
- вивчати способи захисту від надзвичайних ситуацій та дій у разі їх виникнення, надання домедичної допомоги постраждалим, правила користування засобами захисту;
- повідомляти службі екстреної допомоги населенню про виникнення надзвичайних ситуацій і до прибуття аварійно-рятувальних підрозділів вживати заходів для рятування населення і майна;
- дотримуватися протиепідемічного, протиепізоотичного та протиепіфітотичного режимів, режимів радіаційного захисту;
- виконувати правила пожежної безпеки, забезпечувати будівлі, які їм належать на праві приватної власності, первинними засобами пожежогасіння, навчати дітей обережному поводженню з вогнем.
Іноземні громадяни та особи без громадянства під час введення режиму надзвичайної ситуації мають ті ж права і обов’язки, що й українці.
Які додаткові повноваження отримує обласна і місцева влада?
Згідно з Кодексом цивільного захисту України, а саме 71 статті, є визначений алгоритм дій, що робити в ситуації, в якій опинилася місто, область та країна. Для того, аби вберегти населення від поширення вірусу, міська або обласна влада визначає надзвичайну ситуацію на території міста чи області. Що ж робити далі?
Виконавчим органом (виконкомом міської ради та облдержадміністрацією) призначається керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (НС). Залежно від обставин, керівник робіт з ліквідації наслідків НС самостійно приймає рішення щодо:
- заходів з евакуації;
- зупинення діяльності суб’єктів господарювання та обмеження до них доступу населення;
- залучення необхідних транспортних засобів, іншого майна суб’єктів господарювання, розташованих у зоні надзвичайної ситуації, аварійно-рятувальних служб, а також громадян за їх згодою;
- зупинення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, якщо виникла підвищена загроза життю або здоров’ю рятувальників чи інших осіб;
- інші рішення, необхідні для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації та забезпечення безпеки постраждалих.
Після ліквідації наслідків надзвичайної ситуації керівник подає органові, що його призначив, звіт про прийняті рішення і перебіг подій під час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації. Сам керівник несе персональну відповідальність за управління аварійно-рятувальними та іншими невідкладними роботами з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.
У свою чергу, керівник формує Штаб з надзвичайних ситуацій (НС) та призначає його начальника, який відповідає за організацію роботи Штабу і координацію аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, виконання розпоряджень керівника з ліквідації НС, ведення оперативно-технічної та звітної документації. Штаб працює у цілодобовому режимі позмінно.
Введення режиму надзвичайної ситуації необхідне для того, щоб мобілізувати зусилля для боротьби з поширенням COVID-19 в Україні. Значних обмежень воно не передбачає. Тому, не панікуйте, дотримуйтесь правил гігієни та виконуйте вимоги карантину.
Центр громадського контролю «ДІЙ!» в Тернополі
Довідка: Центр громадського контролю «Дій!» – проект чеської організації People in Need за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки у рамках програми «Transition Promotion Program». Проект полягає у розбудові в Україні мережі моніторингових центрів, які опікуються питаннями громадського контролю за діяльністю органів місцевої влади. До основних компонентів діяльності проекту відносяться: моніторинг та аналітика, адвокація, громадсько-правова просвіта, створення проактивності місцевого громадського сектору та його консолідація. Мережа на цьому етапі охоплює ключові міста в Україні, де на сьогодні цікава і динамічна громадсько-політична активність – Тернопіль, Вінниця, Запоріжжя, Краматорськ та Маріуполь (Донеччина).
Підписуйтесь на наш ТЕЛЕГРАМ-КАНАЛ
Долучайтесь до нашої групи у Вайбері
Ми в Instagram
Наша сторінка в facebook
Ми у whatsapp
