Лише кожен четвертий водій у великих містах користується ременями безпеки. Такими є дані щорічного дослідження “Рівень користування ременями безпеки серед водіїв у містах України у 2020 році”, яке провів ГО “Vision Zero” спільно з Центром демократії та верховенства права в рамках Кампанії “За безпечні дороги”.
Тож рівень пристібання на сьогодні складає 26,04%, і це призводить до тих ДТП зі смертельними наслідками, яких можна було б уникнути завдяки користуванню ременями безпеки. Експерти вказують, що причинами є суспільні міфи та упередження, які спонукають водіїв не пристібатися, а також надзвичайно низький штраф – але ситуацію можна змінити на краще.
Учасники Кампанії “За безпечні дороги” провели дослідження у жовтні 2020 року у 24 містах ( 21 обласні центри України, Києві, Сєвєродонецьку Луганської області та Маріуполі Донецької області. Таке дослідження відбувається щорічно з 2017 року, аби визначити, який відсоток водіїв в Україні насправді користується ременями безпеки та чи змінився він за попередній рік. Для цього використали метод спостереження: так проінструктовані волонтери Кампанії зібрали інформацію про 33 тисячі 701 водія. Усі вони мали би бути пристебнутими за кермом: користування паском для водіїв і пасажирів – пряма вимога Правил дорожнього руху.
Тим часом у Тернополі пристібаються лише 29,2% водіїв. Це – сьоме місце серед 24 досліджених міст.
Загалом же, в усіх досліджених містах більше половини водіїв (від 52% до 85%) не пристібаються під час поїздки. Найчастіше ця цифра складає 70-80%, такі показники мають 12 досліджених міст.
Спостереження показують, що дещо кращими є результати у Києві, де ременями користуються 48,2% водіїв. До топ-5 лідерів за пристібанням також увійшли Львів (40,2%), Черкаси (34,5%), Дніпро (33,2%) та Вінниця (33,1%). Антилідерами рейтингу стали Чернівці, Сєвєродонецьк і Кропивницький, де пристібаються менше 18% водіїв.
Така поведінка українських водіїв загрожує їхньому життю і здоров’ю, адже без ременя безпеки ризики отримання тяжких наслідків в аварії зростають. За оцінкою Всесвітньої організації охорони здоров’я, пристебнутий пасок міг би врятувати 50% жертв аварій зі смертельним підсумком. ВООЗ називає ігнорування ременів безпеки одним із ключових факторів ризику, що впливає на безпеку дорожнього руху, нарівні з перевищенням швидкості, кермуванням у нетверезому стані, та відволіканням на телефон під час кермування
“Сьогодні, на жаль, є типовою звичка не пристібатися як на передньому сидінні, так і позаду, – наголосила Олеся Холопік, директорка Центру демократії та верховенства права. – Є дві причини, які пояснюють, чому. По-перше, це мізерний штраф у 51 гривню, а друге – величезна кількість міфів та упереджень серед водіїв та пасажирів. Ми у Кампанії давно говоримо, що ця 51 гривня створює у людей відчуття, наче правило про користування ременями є несуттєвим, його можна порушувати. Хоча ціною такого порушення може бути життя”.
Директорка ЦЕДЕМ нагадала, що з 2016 року організація разом з партнерами пропонує та адвокатує зміни у цій сфері. Один із перших законопроєктів, розроблених у 2018 році, передбачав підвищення штрафу за ігнорування ременів безпеки до 850 гривень. Після його ухвалення у першому читанні рівень пристібання зріс з 15% до 23%. Адже документ запустив інформаційну хвилю, яка спонукала людей пристібатися.
Натомість за наступні два роки (2019-2020) ситуація з користуванням ременями безпеки не покращилася порівно з 2018-м. Так, у 2019 році рівень пристібання складав 24,36%. За словами авторів дослідження, різницю у 2-3% можна пояснити статистичною похибкою. У кількох містах, зокрема Чернівцях, Чернігові та Черкасах натепер пристібається навіть менше водіїв, ніж минулого року. Однак є і позитивні приклади: у Вінниці з 2019 року рівень пристібання зріс наполовину, а у Маріуполі – втричі.
Додамо, що на сьогодні Верховна Рада України вже ухвалила у першому читанні два законопроєкти, які підвищують штраф за користування ременями безпеки: №2695 і №2696. “Для нашої Кампанії штрафи – це не засіб поповнити бюджет. Це питання мотивації, формування звички пристібатися. Адже така проста звичка рятує життя”, – підкреслила Олеся Холопік.
За словами Віктора Загреби, голови ГО “Vision Zero”, сувора відповідальність не працюватиме сама по собі, потрібна ще й просвіта. “Людям треба пояснювати, що пристібатися – у їхніх інтересах. Карати треба лише тих, до кого не дійдуть раціональні аргументи. Тому слід проводити максимально широкомасштабні кампанії з поясненням, чому ремені безпеки важливі, впливати на ставлення людей. І коли буде це, то змінюватиметься і поведінка людини: вона пристібне себе, пасажирів, переконуватиме друзів, знайомих і незнайомих, що це важливо. Так має сформуватися соціальна норма“.
Водночас, експерти відзначили і позитивні зміни, які відбулися цього року. Так, 11 листопада Кабмін затвердив зміни до Правил дорожнього руху, скасувавши винятки, які дозволяли не пристібатися водіям та пасажирам таксі та інструкторам автошкіл – а саме їхні приклади могли додатково спонукати українців не пристібатися.
Надалі Кампанія “За безпечні дороги” планує проводити адвокаційну збільшення відповідальності за ігнорування ременів безпеки та просвітницькі кампанії.
Підписуйтесь на наш ТЕЛЕГРАМ-КАНАЛ
Долучайтесь до нашої групи у Вайбері
Ми в Instagram
Наша сторінка в facebook
Ми у whatsapp
