Сьогодні в мене був яскравий, і трохи сумний день. Їхав з Монастириська до Тернополя, бачу біля заправки “ОККО” в Монастириську голосує солдат з рюкзаком.
Спочатку подумав що то хтось з наших воєнкомівських, зупинився, ні дивлюсь взагалі не місцевий воїн. Питає чи візьму до Тернополя. Кажу візьму, якщо не проти заїхати по дорозі ще в Бучач. Закинув воїн рюкзак на задній диван а сам на переднє.
І тут я помітив що щось не те, нога ліва в коліні майже не згинається, та й залізти в авто для нього було трохи важко.Ну упакувались, рушили. Познайомились, Костя, сам з Криму, на війні від початку, а їде Костя автостопом, УВАГА, з ГОСПІТАЛЮ, зі Львова!
І знаєте куди?В МАРІУПОЛЬ! І грошей на дорогу йому МО не дало! Сказали що “начіслєнія єщьо нєбило, добірайся как єсть”! Окрема ремарка головному уклоністу і генеральному штабному сцикуну-дезиртиру – ви виблядки своєю смертю не здохнете! Щоб боєць, після госпіталю, без грошей, автостопом, на восьмому році війни добирався в бригаду – це лютий бля*ь піз*єц! Костя не сильно про себе розповідав, а я не став тягнути з нього жили.Але дещо таки дізнався.
Батько і брат загинули на війні, він не жонатий, дітей нема.Все життя залишилось в Криму до війни. В Маріку знімає кімнату. Я навіть не розпитав що за поранення були. Зрозумів тільки що проблеми з хребтом, лівою ногою, і крім того є проблеми з судинами, тромбоз. А ще Костя досить добре розмовляє українською, і навіть підспівував українських пісень що в машині грали (Меч Арея, Гімн нової української армії, Подай зброю і т.д.).
Службу залишати не планує, каже, що йому нема куди йти з війни, Крим для нього закритий, а на контрольованій території він всюди приїжджий. Хіба ВЛК його спише, на яку він і їде в Марік. Але то навряд. Женитись не хоче! Але я кажу – від долі не втечеш!Кажу а як щодо реабілітації? Каже, куди там, мені б спочатку долікуватись, та й борги віддати, бо госпіталь також викачав, багато чого довелось купляти самому. А реабілітація не світить – то дуже дорого.І скільки то, хоч прикидав? Ну каже, якщо по нормальному і без фанатизму, але щоб був толк, то десь біля 45-50 тисяч гривень. Довіз я його до виїзду з Тернополя в бік Кременця. Йому далі на Дубно-Київ-Марік. Я мав з собою дві з копійками, дві віддав йому, щоб хоч міг доїхати якщо без грошей не візьмуть. А він очі круглі зробив і каже, в мене сьогодні такий резонансний день, їхав з Франківська, став шофер з Дріпропертовської обл. (Кривий Ріг – прівєт), я, сів, тільки рушили, а він відразу ціну назвав, а як почув що без грошей – висадив відразу на узбіччі. А тут каже от як!Поясню, для немісцевих: то щоб ви розуміли, криворожскіє пацани з Буковеля їхали…Ху*ня пацани, карма – сука мстива!
А тобі Костя, здоров’я міцного, під кулі не лізь, дякую що тримаєш небо над Україною!А про твою реабілітацію ми ще поговоримо. Обов’язково!
Сергій Савка
Хочете отримувати новини в месенджер? Підписуйтеся на наш ТЕЛЕГРАМ-КАНАЛ чи долучайтесь до нашої групи у Вайбері Ми є також в Instagram , у facebook та whatsapp
