Присвячується дівчині Каті, позивний “Пташка”, уродженці Шумщини.
Співуча “Пташко”, мила щебетушко,
Твій голосок дзвенить немов кришталь.
Тримаєш зброю міцно і стоїш ти мужньо,
Собою захищаєш Азовсталь.
Яка тендітність і яка харизма
Сплелися разом – ось характер твій!
На рівні з хлопцями в бою ти непохитна,
Й захоплюємось ми жіночності твоїй.
Твій голосок, немов ковток повітря
В глухих і темних катакомбах зазвучав.
Промінчиками сонця огорнула ти всіх ніжно,
Й води із джерела напитися немов хтось дав.
Тобі б ще вчитись, і життю радіти,
На сцені в Києві, чи Шумську виступати,
Під вечір на побачення “летіти”,
Та не змогла… пішла ти воювати…
Ти, жінка – воїн, жінка – захисниця…
Кров мужніх амазонок в жилах тих біжить
Що ані ворога, ні бою не боїться…
Ти – Українка!!! Українка – гордо як звучить!!!
Ми вірим, Перемога вже близенько…
І Маріуполь захистить “Азов”!
Богатирі з підвалів вийдуть гордо!
Поженуть ворога – на рідний їх ростов!
Усе ще буде, буде ПЕРЕМОГА…
Й побачення, і неземна любов…
І сцена…, й “Батько наш Бандера”
На цілий світ ще “Пташка” заспіває знов!
11.05.2022
Наталя Кушнір.
Довідка
Відео, яке вночі 5 травня виклав на своїй Фейсбук-сторінці захисник Маріуполя Nik Mark пробирає наскрізь. У підземеллях «Азовсталі» – третього металургійного підприємства нашої держави, бійці гуртом виконують повстанські пісні «Зродились ми великої години» та «Батько наш Бандера».
Катя народилась у невеличкому селі Соснівка, що входить до складу Шумської ОТГ. Вона змалечку була веселою і позитивною, а ще потрапляла у різні оказії, адже не могла сидіти на місці…
– Ми разом навчалися в Шумському ліцеї. Сміливість і прагнення бути попереду в характері Каті я помітила ще з того моменту, коли ми з нею познайомились. Вона постійно бралась за якусь роботу, шукала собі нове заняття скрізь, чи не у всіх сферах, – розповідає про подругу Валерія Панасюк.
Маленькою Катя постійно їздила на олімпіади, брала участь в конкурсах із музичної школи. Дуже любила сцену і виступати перед аудиторією!
– Після 9 класу вона вступила у Тернопільський мистецький фаховий коледж імені Соломії Крушельницької на відділ «Спів». Упродовж двох років, поки я довчалась в ліцеї, Катя завше підтримувала з нами зв’язок, не раз долучалась до «ліцейних» справ і всім допомагала. Наприклад, перед випускним вечором вона долучилась до створення сценарію і зйомки ролика. Катя взагалі по житті любить організовувати що-небудь! – ділиться Валерія.
У навчальному закладі Тернополя юнка теж проявила себе креативною студенткою та ініціаторкою багатьох творчих заходів.
– Катя ще й прекрасна поетеса і дуже світла дитина! Ми з викладачкою Марією Чорненькою нерідко проводили вечори авторської поезії під назвою «Літературний камертон». Катя декламувала там свої вірші. Ще вона не раз друкувалась у «Вільному житті», якось навіть вийшла збірка «Мелодія душі» з її поезіями, – про свою вихованку захоплено відгукується викладач ТМФК імені Соломії Крушельницької Богдан Романович Маюк.
Крім того, Катя з дитинства сама пише пісні та музику, а ще протягом кількох років була акторкою Тернопільського народного драматичного театру-студії «Сузір’я». Богдан Романович усміхається – яку роль вона тільки не зіграла…
– Як Катя скаже – так і буде! З нею навіть ніхто не сперечався, бо знали, що ні на крок не поступиться! У театрі Катя грала у постановках десь 4-5 років: була і циганкою Азою, і божевільною Оленою… Такої артистки я ще не бачив! – сміється Богдан Маюк і говорить, що відео з вистав досі «гуляють» мережею.
– Катя – це дівчина-вогонь! Про це навіть її колір волосся говорить! Вона завжди фарбувала його або у червоний, або у вишневий, або в помаранчевий відтінок. Вона є вогняною дівчинкою і ззовні, і зсередини! Катя своїм запалом і енергією весь час мене надихає! – каже Валерія про подругу.
«Пташка» має покатати мене на своєму мотоциклі!» 
Музичний коледж Катерина закінчила у 2020 році, але працювати за своєю спеціальністю, вочевидь, не захотіла. Прагнула знайти себе деінде…
– З Катею ми у хороших стосунках були і є. Завжди розмовляли про сцену, мистецтво і будні. Вона завершила навчання у коледжі і з легкістю отримала б роботу, але залишила музику заради іншого заняття, яке заполонило її душу. Не повірите, що це було! – усміхається Богдан Маюк.
Після Тернополя бойова дівчина переїхала у столицю і влаштувалась у мотошколу The Riders. Катя буквально закохалась у байкерське ремесло.
– Працюючи у Києві, вона познайомилась з багатьма людьми і знайшла нових подруг. Якось ми з нею після тривалої розлуки зустрілись у Шумську і Катя розповіла, що вирішила придбати собі мотоцикл. І вона його дійсно купила! Обіцяла приїхати у рідне місто, і мене на ньому покатати. Я досі чекаю цього і сподіваюсь, що обіцянка буде виконана… – говорить Валерія Панасюк.
Паралельно з мотоциклами «Пташка» захопилась військовою справою. За словами Валерії, Катя ще в ліцеї мала чітку громадянську позицію і захоплювалась історією України. Тому оселившись у столиці, юнка нерідко брала участь в мітингах і навіть вступила в правозахисну організацію.
– Якось Катя по секрету поділилась, що її одного разу «скрутили» під час мітингу і сильно побили. Та вона ніколи не опускає рук! Коли ми бачились – ніколи не показувала вигляду, що має проблеми! Завжди розповідала мені історії, від яких захоплювало дух! Ой, а в які тільки пригоди Катя встрявала… Вона для мене – приклад справжньої сміливості! – каже Валерія Панасюк.
Подрузі Катерина ще навесні у 2021 році розповідала про плани вирушити на передову. Юнка проходила у Києві курси домедичної допомоги і хотіла відправитись на фронт як військовий медик.
– Під час нашої останньої зустрічі минулого року ми гуляли у парку «Соснина» і маленька дівчина неподалік вдарилась об гойдалку головою. Катя підходить до нажаханих батьків і каже: «Спокійно, спокійно! Я медик!», хоча насправді тоді лише проходила курси. Але вона хвацько заспокоїла людей та викликала швидку. Ця ситуація мені надовго запам’яталась! – розповідає Валерія.
У 2021 році Катя відправилась воювати у зону активних бойових дій на територію Донеччини. Дівчина не хотіла казати кому-небудь де вона, аби не хвилювались рідні, тому в дзвінках повідомляла, що мовляв, працює у госпіталі. Згодом батьки таки дізнались, де донька насправді.
– То є Пташка, але Пташка зі сталі! Вона би мала фарбуватись, носити сумку через плече і ходити на побачення, а натомість обрала автомат і камуфляж! Катя дуже сильна духом! Це воїн без краплини страху у крові! – ділиться викладач дівчини Богдан Романович.
Чоловік довгий час не знав, де його вихованка, аж поки не натрапив на славнозвісний відеоролик, на якому юнка разом з рештою оборонців «Азовсталі» у темряві підземелля, втомлена, але нескорена співає патріотичних пісень, допоки нагорі коється справжнє пекло від рук ворога.
– Вчора в соцмережах з’явилось відео, на якому Катя захищає «Азовсталь», і я була шокована. Подумати не могла, що вона у Маріуполі! – каже Валерія.
– Катруська для всіх українців вже героїня! Я собі не можу уявити на її місці когось іншого, бо він би запросто не витримав! А Катя витримає! Молимось, аби Бог зберіг наших військових у місті Марії і вони повернулись додому живими! – завершує Богдан Маюк.
